1. лесная зона Г) косуля, волк, лиса, куница, бобр, тетерев, глухарь
2. степная зона Б) суслик, сурок, тушканчик, дрофа, перепелка
3) Украинские Карпаты Д) косуля, рысь, дикий кот, саламандра, тритон.
4. Крымские горы А) муфлон, куница, гриф черный, леопардовый полоз
Объяснение:
Клімати́чні пояси́ — великі смуги земної поверхні, які виділяють за кліматичними умовами і які мають характер широтних поясів (виділяють за особливостями режиму температури і опадів).
На земній кулі залежно від розподілу сонячного тепла й основних типів повітряних мас за класифікацією радянського кліматолога Алісова Бориса Павловича виділяють 7 основних і 6 перехідних кліматичних поясів. В області екватора розташований екваторіальний кліматичний пояс, біля північного і південного тропіків розташовані два тропічні пояси, у помірних широтах — два помірні, біля полюсів — полярні: арктичний і антарктичний. Назви поясів дані за їхнім географічним положенням. У кожному основному поясі клімат визначає насамперед повітряна маса. Між основними кліматичними поясами розташовані перехідні пояси: два субекваторіальні, два субтропічні, субарктичний і субантарктичний. Вони характеризуються зміною повітряних мас, які приходять із сусідніх основних кліматичних поясів залежно від сезонів року. Так, у північному субтропічному поясі влітку панують тропічні повітряні маси, а взимку — помірні.
Межі кліматичних поясів проходять загалом паралельно до екватора, однак місцями вони відхиляються від загального напряму. Це пояснюється тим, що на їхнє розміщення впливає не лише нагрів земної поверхні (що залежить насамперед від кута падіння сонячних променів), а й рельєф, океанічні течії, льодовики та інші кліматотворні чинники.
У межах кліматичних поясів розрізняють кліматичні області з різноманітними типами клімату.
Температура на планеті коливається від -153 ° C на полюсі взимку і до більш +20 ° C на екваторі опівдні. Середня температура складає -50 ° C. Під час марсіанської зими майже 20% повітря замерзає. На планеті є достатньо велика кількість води у вигляді покладів льоду в грунті. Більше того, марсохід Curiosity виявив сліди водяних потоків, які, можливо, утворюються влітку і випаровуються взимку. Цікаво, що марсіанський день майже рівний земному. Він триває приблизно 24 години 37 хвилин. А ось рік на Марсі набагато довше земного: 687 днів (за часом Землі) або 668,6 сол — марсіанської доби. На Марсі немає озонового шару, тому кожен схід Сонця приносить із собою величезні дози радіації, смертельні для абсолютної більшості відомих форм життя. Червона планета — це територія жахливих пилових бур, під час яких швидкість вітру часто досягає 180-200 км/год. Іноді такі бурі можуть тривати протягом декількох місяців і охоплювати мало не весь Марс. Приблизно дві третини космічних апаратів, відправлених на Марс, зникає, не встигнувши передати на Землю ніякої інформації. Серед вчених-астрономів навіть ходить жарт про те, що на Марсі розташована «Велика глотка Галактики», яка проковтує земну техніку. Сила тяжіння на Марсі майже в 3 рази менше земної. Якби землянин потрапив на планету і зміг би там вижити, то він переміщався б гігантськими стрибками. Цікаво, що про цей ефект писав у своїх книгах про Барсума американський письменник фантаст Е.Р. Берроуз. Марс відомий як Червона планета. Червоний колір поверхні Марса обумовлений мінералами заліза, які окислюють грунт.
Я думаю,что
1-Г
2-Б
3-Д
4-А.