Картина Яблонской «Утро» поражает простотой и открытостью. На этом полотне изображена обычная девочка, которая встала утром – и делает зарядку. Ее движения просты, но, в то же время, отличаются изысканностью. Сразу проникаешься симпатией к главной героине этого полотна.
На столе лежит нехитрый завтрак, а на стуле еще отдыхает одежда. Кровать девочка не заправила, так как спешила порадоваться наступающему дню. Вместе с ней радуются новому дню все живые существа. От первых лучей солнца комната озарена удивительным светом, который проникает в сердца людей и дарит им радость.
Комната девочки обставлена самыми необходимыми предметами. Здесь мы видим кровать, красивый стол, стул и тарелка, которая тихонько притаились на стене. Украшений в комнате нет – и только растения показывают зрителям, что девочка любит природу.
Картина Яблонской «Утро» - это настоящий гимн новому дню, к которому так хочется присоединиться. Хочется встать рано утром – и просто улыбнуться восходящему солнцу, а оно ответит всем сразу нежной и теплой улыбкой. После такого утра день непременно будет замечательным, а, возможно, и удивительным.
Объяснение:7 лютого 1483 у Римі видав книгу «Прогностична оцінка поточного 1483 року» (Iudicium pronosticon Anni MLXXX III), яка є першою відомою друкованою книгою, написаною українцем. У цій книзі, окрім астрологічних прогнозів, були відомості з географії, астрономії, метеорології, філософії. Вчений подає визначені ним координати міст: Вільнюса (Вільно), Дрогобича, Львова, ряду міст Італії й Німеччини, чим виявляє ґрунтовну обізнаність у географії всієї Європи. «Прогностик» певною мірою знайомив європейського читача з країнами Східної Європи. У розділі «про становище Польщі» він підкреслює, що Львів і Дрогобич належать не до Польщі, а до Русі, під якою розуміє «Руське Королівство» — колишні володіння галицько-волинського короля Данила. Така характеристика тодішньої політичної карти Східної Європи свідчить, що за кордоном Юрій Дрогобич прагнув представляти саме Русь, під якою розумів насамперед Галичину.[7]
Юрій Дрогобич зазначав, що населенню християнських країн загрожують «великі небезпеки… у зв'язку з пригнобленням князями і панами». Висловив упевненість у здатності людського розуму пізнати закономірності світу.
З 1487 року працював професором медицини Ягеллонського університету, мав чин королівського лікаря.
Викладацька діяльність Юрія Дрогобича була спрямована на поширення гуманістичних ідей епохи Відродження. Він вважав, що ідеал доброчесності — Бог, до якого людина може наблизитися завдяки самовдосконаленню.
У бібліотеках Парижа збереглися копії двох астрологічних трактатів Юрія Дрогобича, а в Баварській державній бібліотеці в Мюнхені — його прогноз на 1478 рік, переписаний німецьким гуманістом Г. Шеделем. Ці праці свідчили про ґрунтовну обізнаність вченого з античною і середньовічною літературою.