Хорда - це відрізок, який з'єднує дві точки заданої кривої. Хорда може бути у дуги, окружності, еліпса і т.д.
На малюнку хорда позначена як відрізок AB червоного кольору. Обидва його кінці знаходяться на колі.
Частина кривої, укладеної між двома точками хорди, називається дугою.
На малюнку дуга хорди AB позначена зеленим кольором.
Сегмент – це плоска фігура, укладена між дугою і її хордою.
Сегмент на малюнку обмежений червоним відрізком AB з одного боку, і зеленої дугою - з іншого боку.
Хорда, що проходить через центр кола, називається діаметром кола.
Діаметр кола - найдовша хорда окружності.
Властивості хорди кола
Якщо відстані від центру кола до хорд рівні, то ці хорди рівні. Вірно і зворотне - якщо хорди рівні, то відстані від центру кола до цих хорд рівні.
Якщо хорда більше, то відстань від центру кола до цієї хорди менше. Якщо хорда менше, то відстань від центру кола до цієї хорди більше. Вірно і зворотне
Найбільша можлива хорда є діаметром
Серединний перпендикуляр до хорди проходить через центр кола
Якщо діаметр ділить хорду, яка не є діаметром, навпіл, то цей діаметр перпендикулярний цій хорді. Вірно і зворотне - якщо діаметр перпендикулярний хорді, то цей діаметр ділить цю хорду навпіл
Якщо діаметр ділить хорду, яка не є діаметром, навпіл, то цей діаметр ділить дуги, що стягнуті цією хордою, навпіл. Вірно і зворотне - якщо діаметр ділить дугу навпіл, то цей діаметр ділить навпіл хорду, що тисне на цю дугу
Якщо радіус ділить хорду, яка не є діаметром, навпіл, то цей радіус перпендикулярний цій хорді. Вірно і зворотне - якщо радіус перпендикулярний хорді, то цей радіус ділить цю хорду навпіл
Якщо радіус ділить хорду, яка не є діаметром, навпіл, то цей радіус ділить дугу, що стягнута цієї хордою, навпіл. Вірно і зворотне - якщо радіус ділить дугу навпіл, то цей радіус ділить навпіл хорду, що тисне на цю дугу.
Якщо радіус перпендикулярний хорді, то цей радіус ділить дугу, що стягнута цією хордою, навпіл. Вірно і зворотне - якщо радіус ділить дугу навпіл, то цей радіус перпендикулярний хорді, що стягує цю д
5
Объяснение:
Для начала проверим, какой это треугольник ( определим вид треугольника: прямоугольный, остроугольный или тупоугольный). Если получится подставить значение сторон под теорему Пифагора, то значит этот треугольник будет прямоугольным. Теорема Пифагора: квадрат гипотенузы равен сумме квадратов двух катетов. Большая сторона равна 10, предположим, что это гипотенуза. Тогда должно выполняться равенство: 10²=6²+8²;
6²+8²= 36+64=100. 10²=100, 100=100. Равенство верное, следовательно данный треугольник прямоугольный с гипотенузой равной 10.
Ты, наверное, имел в виду не мередиана, а медиана (прямая проведенная из вершины треугольника на середину противоположной стороны)
Медиана в прямоугольном треугольнике рана половине гипотенузы (я постаралась расписать почему так происходит). Значит медиана равна 10/2=5.
39см²
Объяснение:
Площадь трапеции это произведение средней линии трапеции на высоту
S=mh
Средняя линия трапеции равна половине суммы основ
m= (10+16)/2
m= 26/2
m= 13 см
Можем рассмотреть прямоугольный треугольник, который отсекает высота от трапеции
Острый угол равен 45°, а угол между большей основой и высотой равен 90°, поэтому третий угол этого треугольника будет 90°-45°=45°
То есть, это равнобедренный прямоугольный треугольник.
Чтобы найти катет, лежащий на большей основе, нам нужно отнять от большей основы меньшую и поделить пополам
(16-10)/2= 3 см
Так как мы уже древом, что у нас получается равнобедренный треугольник, то этот катет будет равен высоте (которая есть вторым катетом этого треугольника)
S= 13×3
S= 39 см²