Объяснение Чарлі – маленький хлопчик із бідної родини, який у житті має найголовніше – мрію. Цей хлопець мріє побувати на шоколадній фабриці. Але для цього необхідно виграти квиток. Завдяки натхненній вірі та бажанню, малий Чарлі потрапляє на фабрику, а згодом і одержує головний приз.
Любов до шоколаду Чарлі має з дитинства: «Чарлі бачив у вітринах крамничок цілі стоси величезних шоколадних плиток. Він зупинявся й дивився на них, притискаючись носом до скла і стікаючи слиною». На жаль, хлопець не міг насолоджуватись солодощами часто: «Чарлі Бакет міг відчути смак шоколаду єдиний раз на рік, на свій день народження. Уся родина заощаджувала для цього гроші...».
Хлопчик втілює такі риси як доброта, милосердя та щирість. Саме завдяки цим рисам молодший із Бекетів здобув прихильність містера Вонки та став його наступником. Чарлі виступає антиподом інших героїв повісті, адже він тихий і ввічливий хлопчик, у якого відсутні будь-які пороки.
Головна цінність для Чарлі – родина, що його любить. Це є найдорожчим скарбом у житті хлопчика. У творі зображені ще чотири родини, де батьки мають кошти на забезпечення своїх дітей навіть з надлишками. Проте вони розгублені у цьому світі, адже не наділені найголовнішим – батьківською любов’ю. Чарлі здатний на щиру любов, має інтерес до життя, підтримку свої близьких людей.
Завдяки образу Чарлі, читач може усвідомити, що на першому місці у житті людини мають бути гарні стосунки всередині родини, турбота та підтримка, а вже потім всі дорогі та цінні іграшки та солодощі. Молодший із Бекетів справжня щира, життєрадісна та любляча дитина.:
32 см².
Объяснение:
1) Точка М является точкой пересечения продолжения боковых сторон трапеции AB и CD. Образовавшиеся при этом треугольники ВМС и АDM подобны, т.к. ВС║АD - как основания трапеции, а площадь трапеции ABCD, которую необходимо найти, равна разности площадей подобных треугольников:
S ABCD = S ΔADM - SΔВМС
2) Отношение площадей подобных треугольников равно квадрату коэффициента подобия.
Коэффициент подобия равен:
k = 3 : 5 = 0,6
Квадрат коэффициента подобия:
k = 0,6² = 0,36
3) Следовательно, площадь треугольника ВМС составляет 0,36 площади треугольника АDM и составляет:
SΔВМС = 50 · 0,36 = 18 см²
4) Находим площадь трапеции как разность площадей подобных треугольников:
S ABCD = S ΔADM - SΔВМС = 50 - 18 = 32 см².
ответ: 32 см².
∠Д=45°(т.к. ДК -высота, биссектриса делит угол пополам)
∠К=90° ⇒ ∠Е= 180-90-45 = 45°
2) ∠Д= ∠Е ⇒ ΔДКЕ -равнобедренный ⇒ ДК=КЕ=3см.
ответ: КЕ= 3см