Информа́ция — сведения независимо от формы их представления. Несмотря на широкую распространённость, понятие информации остаётся одним из самых дискуссионных в науке, а термин может иметь различные значения в разных отраслях человеческой деятельности.
Визуальная — воспринимаемая органами зрения.
Звуковая — воспринимаемая органами слуха.
Тактильная — воспринимаемая тактильными рецепторами.
Обонятельная — воспринимаемая обонятельными рецепторами.
Вкусовая — воспринимаемая вкусовыми рецепторами.
Свойства информации С точки зрения информатики наиболее важными представляются следующие общие качественные свойства: достоверность, полнота, точность, актуальность, полезность, ценность, своевременность, понятность, доступность, краткость и пр. Объективность информации
Темперамент – індивідуальні своєрідні вроджені форми поведінки, які виявляються в динаміці, тонусі та врівноваженості реакцій на життєві впливи.
Для холеричного темпераменту характерні високий рівень нервово психічної активності т енергії дії, різкі рухи, а також сила імпульсивності та яскрава виразність серйозних переживань. Якщо немає адекватного виховання, у холерика можуть закріпитися такі риси, як нестриманість, гарячковість, нездатність до самоконтролю в емоційних умовах.
Сангвінічному темпераменту притаманні висока нервово психічна активність, різноманітність та багатство міміки і рухів, емоційність. Вразливість і лабільність. Водночас, переживання сангвініка неглибокі, а його рухливість при негативних виховних впливах призводить до втрати необхідної зосередженості й поверховості.
Меланхолійний темперамент пов’язується низьким рівнем нервово-психічної активності, стриманістю та приглушеністю моторики і мовлення, значною емоційною реактивністю, глибиною і стійкістю почуттів при слабкому зовнішньому їх виявленні. Тому за недостатнього виховного впливу в меланхоліка можуть розвинутися підвищена емоційна вразливість, замкненість і відчуженість, схильність до тяжких внутрішніх переживань, які не відповідають об’єктивній дійсності.
Флегматичний темперамент характеризується такими ознаками поведінки, як низький рівень активності та невміння переключатися, повільність і спокій у діях, міміці та мовленні, рівність, сталість, глибина почуттів і настроїв. При неадекватному вихованні у флегматика можуть розвинутися такі негативні риси як млявість, здібність та слабкість емоцій, схильність лише до звичайних дій.
Пластичність – притаманна нервовій система властивість змінюватися під дією подразників та залишати і зберігати сліди їх вияву.
Сенситивність – (чутливість) визначається величиною подразника, що приводить до виникнення реакцій. Характерологічна особливість людини, що виявляється у підвищеній чутливості до подій, які відбуваються з нею – звичайно супроводжуються підвищеною тривожністю, страхом нових ситуацій, людей усякого роду випробувань і т. п.
Сенситивні періоди – вікові періоди, коли умови для розвитку певних психічних властивостей та рис будуть найсприятливішими.
Екстраверсія – інтроверсія – характеристика індивідуально-психологічних відмінностей людини. Крайні полюси якої відповідають переважній спрямованості особистості або на світ зовнішніх об’єктів, або н явища власного суб’єктивного світу, відповідно.
Ригідність – (у психології) – труднощі (аж до повної нездатності) у зміні наміченої суб’єктом програми діяльності та поведінки в умовах, що об’єктивно вимагають їх перебудови.
Лабільність – швидкість виникнення та протікання процесів збудження і гальмування.
Характер
Характер – індивідуальне поєднання істотних, стійких властивостей особистості, що виражають її ставлення до дійсності (до праці, інших людей, до самої себе) і виявляються в її поведінці, вчинках.
Структура характеру – виявляється в тому, як людина ставиться:
а) до інших людей, демонструючи уважність, принциповість, прихильність, комунікабельність, миролюбність, лагідність, альтруїзм, дбайливість, тактовність, коректність або протилежні риси;
б) до справ, виявляючи сумлінність, допитливість, ініціативність, рішучість, ретельність, точність, серйозність, ентузіазм, зац3ікавленість або протилежні риси;
в) до речей, демонструючи при цьому бережливість, економність, акуратність, почуття смаку або протилежні риси;
г) до себе виявляючи розумний егоїзм, упевненість у собі, певне самолюбство, почуття власної гідності чи протилежні риси.
Акцентуації рис характеру – крайні варіанти норми як результат підсилення його окремих рис. Акцентуації характеру можуть спричинювати неадекватні дії та вчинки людини.
Типи характеру – виділяють:
інтровертний тип – якому властиві замкненість труднощі при спілкуванні та налагодженні контактів з оточуючими;
екстравертний тип – якому притаманні жага спілкування та діяльності, балакучість, іноді – поверховість;
некерований тип – імпульсивний, конфліктний, категоричний, підозрілий;
тип неврастенічної акцентуації – з домінуванням хворобливого самопочуття, дратівливості, підвищеної втомлюваності;
сенситивний тип з надмірною чутливістю, лякливістю, сором’язливістю, вразливістю;
демонстративний тип – йому властиві егоцентризм, потреба в постійній увазі до себе, співчутті, захопленості ним.