Правила дорожнього руху України (ПДР) — системний перелік правил для безпеки дорожнього руху в Україні. Як і ПДР інших країн, Правила дорожнього руху України регулюють обов'язки водіїв та пішоходів, а також визначають технічні вимоги до транспортних засобів.
Чинні ПДР України затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, яка набрала чинності з 1 січня 2002 року[1]. До того діяли ПДР, затверджені Постановою КМУ від 31 грудня 1993 р. № 1094[2]. У СРСР діяли ПДР, затверджені в 1940, 1960, 1973, 1980, 1986 роках[3].
ПДР України засновані на Законі України «Про дорожній рух» та Віденській конвенції про дорожній рух 1968 року (ратифікованої Українською РСР 1974 року[4]). Уніфікація цих правил з міжнародними стандартами є важливим фактором полегшення учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків; перелік і значення термінів.
Объяснение:
Правила дорожнього руху України (ПДР) — системний перелік правил для безпеки дорожнього руху в Україні. Як і ПДР інших країн, Правила дорожнього руху України регулюють обов'язки водіїв та пішоходів, а також визначають технічні вимоги до транспортних засобів.
Чинні ПДР України затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, яка набрала чинності з 1 січня 2002 року[1]. До того діяли ПДР, затверджені Постановою КМУ від 31 грудня 1993 р. № 1094[2]. У СРСР діяли ПДР, затверджені в 1940, 1960, 1973, 1980, 1986 роках[3].
ПДР України засновані на Законі України «Про дорожній рух» та Віденській конвенції про дорожній рух 1968 року (ратифікованої Українською РСР 1974 року[4]). Уніфікація цих правил з міжнародними стандартами є важливим фактором полегшення учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків; перелік і значення термінів.
Объяснение:
333*3 + 3/3 = 1000
(8888 - 888) / 8 = 1000