Життя Західної України відрізнялося рівнем економічного розвитку. Західна Україна була менш розвинутою (у плані промисловості),була придатком ЧСР(Чехословацької республіки), Польщі, Румунії (заборона української мови,румунізація)
УРСР запроваджувала форсовану індустріалізацію(підвищений темп зростання промисловості),створювалась програма "Лікнеп"(суть полягала в тому,щоб один писемний навчив одного неписемного,задля підвищення рівня грамотності в країні)
Спільне : На території УРСР переселяли населення з інших регіонів СРСР (Росії і т.д),На території Західної України була політика осадництва(Коли польським шляхтичам надавались землі на території України).
.Заборона української мови на зміну державній(в УРСР - російська, Західна Україна - Польська, Чехословацька,Румунська).
Заборона української церкви у Західній України,заборона взагалі будь-якої релігійної діяльності - УРСР.
Відмінність : Різний ідеологічний склад політичної системи. УРСР - авторитарний (тоталітарний) режим. Чехословацька республіка - республіка(з 1938 заборона комуністичної партії).
Рівень промисловості у УРСР був значно вищий за Західно-Українські землі.
Начнем с того что Шамиль Усманов родился в 28.12.1828 родился в семье учителя.Получил начальное образование в Астрахани.затем учился в оренбургском медресе под названием Хусаиния
До 1917 года он работал слесарем на суконных фабриках .В 1917 году вступил в партию большевиков.в 1918 годумусульманский батальон в кол во 500 штыков командир К Хайрулин и комиссар Ш Усманов.Ш. Х. Усманов в октябре 1919 года назначен начальником политотдела Центральной мусульманской военной коллегии; курировал деятельность печатного органа Военной коллегии — газеты «Кызыл Армия
Он творил добрые дела,писал рассказы про догматическое событие революции и гражданской войны В КРОВАВЫЕ ДНИ он это все писал от увиденного и от все произошедших событий
Государственная дума Российской империи III созыва — представительный законодательный орган Российской империи, созванный после до роспуска II Государственной думы. В отличие от двух предыдущих составов, она просуществовала весь отведенный ей законом срок — пять лет. Состоящая преимущественно из «правых сил», прозванная «помещичьей», III Государственная дума во многом поддерживала политику Петра Столыпина, однако не могла преодолеть межпартийные разногласия, что отрицательно сказалось на итогах её работы.