ответ:Иностранная военная интервенция в России (1918—1921) — военное вмешательство стран Согласия (Антанты) и Центральных держав (Четверного союза) в Гражданскую войну в России (1917—1922) на стороне белого движения.
Началом можно считать поднятие Чехословацким корпусом восстание против Советской власти в конце мая. 4 июня союзные представители ультимативно заявили, что будут рассматривать попытки разоружения Чехословацкого корпуса как враждебный акт против союзников. В течение июня — июля французское правительство продолжало обрабатывать прочие державы Антанты в пользу самой широкой интервенции. Особенно упорно этой идее сопротивлялся президент США Вудро Вильсон, который дал своё согласие лишь после того, как дипломатия Англии и Франции решила договориться непосредственно с Японией. США не могли позволить Японии вести самостоятельную политику в Сибири[3].
Антанта :Великобритания ,,Австралия ,Канада ,Британская Индия ,Третья французская республика Франция ,США ,Италия ,Королевство Греция ,Румыния ,Польша ,Япония ,Китай .
Центральные державы и их союзники: Германия , Австро-Венгрия,Османская империя ,Королевство Финляндия ,Украина УНР , Белоруссия БНР.
Территории захваченные Германией и её союзниками:Финляндия, Прибалтика, Белоруссия, Украина, часть прилегающих российских территорий, Крым, Грузия и Армения.
Объяснение:
28 лютого 1955 р. ізраїльські війська зробили напад на військову базу єгиптян в Газі. Президент Єгипту Гамаль Абдель Насер пізніше стверджував, що ця акція спонукала його організувати партизанські операції палестинських арабів проти Ізраїлю. Президент Абдель Насер ухвалив рішення про створення сильної армії, і для отримання зброї з-за кордону була укладена угода з Чехословаччиною. Влада Ізраїлю розцінила ці заходи як загрозу для безпеки своєї країни. Єгипет ввів війська на Синайський півострів і здійснив у липні 1956 р. націоналізацію Суецького каналу, що викликало невдоволення Великобританії і Франції. Прагнучи скинути режим Насера, ці країни погодилися на військову операцію проти Єгипту спільно з Ізраїлем, чиї війська 26 жовтня 1956 р. вторгайся в сектор Газа і на Синайський півострів. Захопивши ці території і ліквідувавши військовий плацдарм, ізраїльські частини просунулися до зони Суецького каналу, де між ними та єгиптянами виявилися англійські і французькі військові підрозділи. Під тиском з бокуООН і США Ізраїль був змушений вивести свій збройний контингент з території Єгипту і сектору Газа. Сили швидкого реагування ООН розташувалися на кордоні обох держав і до забезпечити мир у цьому районі протягом наступного десятиріччя.