Відповідь:
вроде це
Пояснення:
останні роки правління Людовика XIII, який зійшов на престол 14 травня 1610 року після вбивства першого монарха з династії Бурбонів Генріха IV, він втрутився у Тридцятилітню війну проти Габсбургів, володіння котрих буквально звідусюд оточували Францію, — вони правили в Іспанії та Священній Римській імперії, котролюючи території сучасної Бельгії, Нідерландів, Люксембургу, Німеччини та Північної Італії. Після перших невдач, коли іспанські й імператорські війська зруйнували провінції Шампань, Бургундію та Пікардію і в 1636 році навіть загрожували Парижу, у 1640 році була отримана перемога під Аррасом, яка відкривала перспективи завоювання Фландрії.
Проте Людовик XIII не дожив кілька днів до вирішальної перемоги у битві при Рокруа — 14 травня 1643 року 41-річний король, що страждав від запалення кишечника і запущеного туберкульозу, помер в Сен-Жермен-ан-Лей. Згідно з його заповітом регентом при його 4-літньому синові стала дружина Людовика XIII, Анна Австрійська, яка правила у союзі з першим міністром кардиналом Джуліо Мазаріні. Після придушення ними у 1648 році заколоту Фронди — союзу противників абсолютизму, що об'єднував простих парижан, Паризький парламент (судову палату) і знать, котру уряд королеви-матері позбавив ряду привілеїв, — у Франції встановилась необмежена королівська влада.
Во время правления Петра 1 была огромная ставка на флот и торговлю. Петр 1 старался брать все лучшее у европейцев, что привело ко множественным реформам. Апогеем проектов Петра 1 стало основания Санкт-Петербурга. Ивана Грозного современники звали Иван Мучитель, это было не зря так как он действительно очень любил репрессировать людей, и даже реформировал армию в опритчину. Тем не менее, Иван приготовил всё для эпохи смуты, его времена ознаменовали начало периода в ходе которого погибла огромная часть Руси.
можно