70
завдання 1
1. 1. ким був автор цього листа?
1. 2. коли саме написано цей лист, за яких обставин?
1. 3. якої мети, як видно з листа, намагався досягти гетьман петро сагайдачний шляхом дипломатії?
1. 4. що би, на вашу думку, мав кардинал людовізі написати польському королю і коронному канцлеру після прочитання такого листа?
франческо чіріолі - кардиналу людовіко людовізі:
«серед католиків, зокрема й церковників, не бракує впливових осіб, які прихильні до членів козацького посольства (з огляду на теперішню загрозу війни з турками). а згаданий сагайдачний відверто заявляє, що королівство не одержить ні найменшої від жодного козака і від більшої частини схизматиків, якщо їхні вимоги не будуть вислухані. з другого боку, багато хто з цих сеньйорів не тільки вважає, що було б величезною шкодою втратити козаків, військо яких вихваляють як більш боєздатне і краще організоване, ніж те, яке очолює коронний гетьман, а й підкреслюють небезпеку, що ці козаки не битимуться проти турків, і тому говорять, що в даний момент необхідно піти на поступки, щоб вони лишилися вдоволеними.»
завдання 2
2. 1. як описані події пов’язані з берестейською церковною унією?
2. 2. чому постала потреба висвятити митрополита і єпископів?
у київському літописі натрапляємо на таке свідчення: «року 1620 прибув з москви святійший патріарх єрусалимський іменем феофан, і зупинився в монастирі братському, і був прийнятий з великою честю духовними та світськими людьми.
того ж року, від’їжджаючи з києва, святійший патріарх… поставив і висвятив на митрополію київську чоловіка гідного й чесного. іменем йов борецький, у письмі слов’янськім, і грецькім, і латинськім ученого, і з ним чотирьох єпископів на різні місця: мелетія смотрицького на єпископство полоцьке, ісайю копинського, інока монастиря печерського, на єпископство перемишльське, паїсія іполітовича на єпископство холмське і белзьке, йосифа курцевича на єпископство володимирське».
завдання 3.
прочитайте свідчення ґійома левассера де боплана.
дайте короткі, одним-двома реченнями, відповіді на питання:
3. 1. чи можна свідченням боплана довіряти? поясніть свою думку.
3. 2. звідки серед козаків взялися знавці ремесел? козаки ж були воїнами, чи не так?
3. 3. як козаки використовували нескладні знання астрономії в своїх походах?
ФИНАНСОВЫЕ РЕФОРМЫ
60-х гг. 19 в. в России - бурж. реформы, заключавшиеся в установлении гласности бюджета, преобразовании финанс. контроля, изменении налоговой системы, введении бюджетного и кассового единства и т. п. Инициатором большинства реформ, проводившихся при мин. финансов А. М. Княжевиче (1858-62) и М. X. Рейтерне (1862-78), был чиновник гос. контроля В. А. Татаринов (1863-71 - гос. контролер). 22 мая 1862 были введены "Правила о составлении, рассмотрении, утверждении и исполнении государственной росписи и финансовых смет министерств и главных управлений". Все ведомства должны были составлять ежегодно сметы по установленной форме и с подробными указаниями отд. статей и параграфов расходов (ранее в гос. росписи указывалась лишь общая сумма расходов и доходов). Общая подробная роспись бюджета гос-ва составлялась мин-вом финансов, затем утверждалась Государственным советом и императором, после чего становилась законом. Вводилось единство кассы: все гос. доходы сосредоточивались в кассах Гос. казначейства мин-ва финансов. Из них в соответствии с бюджетными сметами и кассовыми расписаниями производились расходы. Это единство касс было введено в 1864-68. С проведением этой реформы возросло значение финанс. гос. контроля, к-рый ежегодно проверял законность проекта росписи доходов и расходов до его рассмотрения в Гос. совете. С 1862 бюджет стал гласным и гос. роспись стала публиковаться. Гос. контроль ежегодно представлял Гос. совету отчет об исполнении финанс. сметы за год. С 1 янв. 1865 были созданы местные органы Гос. контроля - контрольные палаты. В нач. 60-х гг. были отменены винные откупа. С 1 янв. 1863 начал вводиться (завершено к 1887) акцизный сбор на произ-во спиртных напитков, а в 1866 - акциз на табак. Для взимания акциза были созданы губ. и окружные акцизные управления. Департамент разных податей и сборов мин-ва финансов был разделен (в мае 1863) на департаменты неокладных сборов (косвенные налоги) и окладных сборов (прямые налоги). Частью финанс. реформ было учреждение Государственного банка России (31 мая 1860) и образование (2 авг. 1862) в мин-ве финансов Главного выкупного учреждения для проведения выкупной операции.
Ф. р., как все проводившиеся царизмом в 60-е гг. бурж. реформы, были непоследовательны и сохранили немало от дореформенных порядков. Так, в системе прямых налогов сохранялся до 1883 и осн. налог рус. феод. гос-ва - подушная подать; ревизия Гос. контроля распространялась не на все ведомства и т. д. Не была реализована денежная реформа 1862. Предусмотренный ею размен бумажных денег на золото и серебро пришлось прекратить 5 дек. 1863 из-за недостатка металлич. фонда. Созданная Ф. р. система сохранялась с нек-рыми изменениями (в 80-90-х гг. и 1906) до 1917.