Великобританія вийшла з Другої світової війни з ослабленою економікою і засмученими фінансами, втративши 25% національного багатства. Основою економічної політики стало скорочення надлишкового попиту в країні, зменшення імпорту, максимальне збільшення експорту, стимулювання вкладень капіталу. У результаті до 1949 р. досягнуто довоєнного рівня національного виробництва.
Іншим завданням уряду було зниження цін на сировину, паливо, електроенергію, транспортних тарифів, що було досягнуто шляхом націоналізації за викуп ряду галузей і окремих підприємств. Націоналізувалися електростанції, транспорт, деякі підприємства вугільної та газової промисловості. Для зменшення розміру імпорту продуктів була прийнята спеціальна чотирирічна програма збільшення сільськогосподарського виробництва. У результаті в 50-ті роки англійське сільське господарство стало самим механізованим в світі.
Світова економічна криза 70-80-х років призвів до того, що уряд М.
Тетчер приступило до реформ, в основу яких було закладено принцип економічного лібералізму. Важливим кроком у реалізації принципу економічного лібералізму з'явилася приватизація, яка супроводжувалася дерегуляцією, - був скасований контроль над цінами, заробітною платою і дивідендами, рухом валюти і в інших сферах. В результаті реформаторської діяльності був забезпечений стійке зростання постіндустріальної економіки.
Війна завдала економіці Франції значний економічний збиток: на 70% скоротилося промислове виробництво і вдвічі зменшилася продукція сільського господарства. Післявоєнне відновлення економіки відбувалося швидко. Довоєнний рівень виробництва був відновлений вже в 1948 р. Серйозні результати в перші повоєнні роки були досягнуті в соціальній сфері: значно зросли номінальна заробітна плата і пенсії, була створена єдина система соціального страхування, введені пільги для працівників сільського господарства, будувалося дешеве житло.
З середини 50-х років особлива увага приділялася модернізації промисловості, розвитку машинобудування, радіоелектроніки, приладобудування. Виникли нові галузі: атомна, електронна, нафтопереробна. Особливістю економічної стратегії 50-60-х років було широке використання державного планування.
Після світової економічної кризи 70-80-х років уряд стало змінювати економічну політику. Була проведена приватизація банків, страхових компаній, прибуткових підприємств в конкурентних галузях. Для посилення ролі ринкового механізму був знятий контроль над цінами, були скорочені бюджетні витрати на субсидування кризових і стимулювання розвитку перспективних галузей. Лібералізація економіки давала позитивні результати. Щорічний приріст ВВП підвищився в середньому до 3%. В останні роки у Франц гається стійке зростання постіндустріальної економіки.
Индустриализация(от лат. industria — усердие, деятельность) процесс создания крупного машинного производства во всех отраслях народного хозяйства и особеннов промышленности. И. обеспечивает преобладание в экономике страны производства промышленнойпродукции, превращение аграрной или аграрно-индустриальной страны в индустриально-аграрную илииндустриальную. Характер, темпы, источники средств, цели и социальные последствия И. в данной стране производственными отношениями. Капиталистическая И. — создание крупного машинного производства в условиях производственных отношений, формирование материально-технической базыкапиталистических стран. Предпосылки капиталистической И. связаны с так называемым капитала (См. Первоначальное накопление капитала), насильственной производителей, усилением эксплуатации трудящихся и образованием резервовсвободной рабочей силы. Однако реальные условия для капиталистической И. сложились по мереразвёртывания промышленного переворота (См. Промышленный переворот), происходившего в последнейтрети 18 в. и 1-й четверти 19 в. в Великобритании, а затем в других странах Европы и в США. В ходепромышленного переворота возникла промышленность фабрично-заводского типа, вытесняющая мелкоетоварное производство и мануфактуру. Капиталистическая И., как показала история ряда стран, носит противоречивый и обычно длительныйхарактер. Развитие отдельных отраслей промышленного производства происходит неравномерно ипериодически прерывается экономическими кризисами. Сроки и темпы осуществления И. в разных странахразличны. Лишь в Великобритании промышленный переворот и капиталистическая И. по времени примерносовпали. К середине 19 в. она уже превратилась в индустриально развитую страну («фабрику мира»),снабжавшую другие страны товарами промышленного производства. В Германии, Франции, США И.затянулась на десятилетия. Германия превратилась в индустриально-аграрную страну в конце 19 в.,Франция — в начале 20-х гг. 20 в. В России И. началась в последние десятилетия 19 в., но так и незавершилась в условиях буржуазно-помещичьего строя.
Он был слишком нерешительным и флегматичным. Реальная власть была сосредоточена в руках его жены Марии-Антуанетты и привелигерованного сословия, которые имели на Людовика XVI очень сильное влияние. Он поступал так, как ему говорили (даже скорее требовали) аристократы, которые были ослеплены жадностью и властью, которых не волновало, что в Париже голод и нищета. Когда он достаточно освободился от этого (вернее когда дворяне, уступившие в силе и быстро поумневшие от страха после падения Бастилии решили выиграть время) -было уже поздно...
Великобританія вийшла з Другої світової війни з ослабленою економікою і засмученими фінансами, втративши 25% національного багатства. Основою економічної політики стало скорочення надлишкового попиту в країні, зменшення імпорту, максимальне збільшення експорту, стимулювання вкладень капіталу. У результаті до 1949 р. досягнуто довоєнного рівня національного виробництва.
Іншим завданням уряду було зниження цін на сировину, паливо, електроенергію, транспортних тарифів, що було досягнуто шляхом націоналізації за викуп ряду галузей і окремих підприємств. Націоналізувалися електростанції, транспорт, деякі підприємства вугільної та газової промисловості. Для зменшення розміру імпорту продуктів була прийнята спеціальна чотирирічна програма збільшення сільськогосподарського виробництва. У результаті в 50-ті роки англійське сільське господарство стало самим механізованим в світі.
Світова економічна криза 70-80-х років призвів до того, що уряд М.
Тетчер приступило до реформ, в основу яких було закладено принцип економічного лібералізму. Важливим кроком у реалізації принципу економічного лібералізму з'явилася приватизація, яка супроводжувалася дерегуляцією, - був скасований контроль над цінами, заробітною платою і дивідендами, рухом валюти і в інших сферах. В результаті реформаторської діяльності був забезпечений стійке зростання постіндустріальної економіки.
Війна завдала економіці Франції значний економічний збиток: на 70% скоротилося промислове виробництво і вдвічі зменшилася продукція сільського господарства. Післявоєнне відновлення економіки відбувалося швидко. Довоєнний рівень виробництва був відновлений вже в 1948 р. Серйозні результати в перші повоєнні роки були досягнуті в соціальній сфері: значно зросли номінальна заробітна плата і пенсії, була створена єдина система соціального страхування, введені пільги для працівників сільського господарства, будувалося дешеве житло.
З середини 50-х років особлива увага приділялася модернізації промисловості, розвитку машинобудування, радіоелектроніки, приладобудування. Виникли нові галузі: атомна, електронна, нафтопереробна. Особливістю економічної стратегії 50-60-х років було широке використання державного планування.
Після світової економічної кризи 70-80-х років уряд стало змінювати економічну політику. Була проведена приватизація банків, страхових компаній, прибуткових підприємств в конкурентних галузях. Для посилення ролі ринкового механізму був знятий контроль над цінами, були скорочені бюджетні витрати на субсидування кризових і стимулювання розвитку перспективних галузей. Лібералізація економіки давала позитивні результати. Щорічний приріст ВВП підвищився в середньому до 3%. В останні роки у Франц гається стійке зростання постіндустріальної економіки.
бъяснение: