Оскільки українські землі були безпосередньо наближені до головного театру воєнних дій у Молдавії, Валахії та Болгарії, то вони сповна відчули тягар цього конфлікту.
У Чернігівській, Харківській, Полтавській, Київській, Херсонській та Катеринославській губерніях було оголошено набір до ополчення. Кожна губернія повинна була направити до російського війська кілька тисяч ополченців. На потреби армії з Лівобережної України було реквізовано понад 6 тис. возів, близько 14 тис. волів, понад 1 тис. коней у супроводі 4 тис. селян-погоничів. Козаки були вимушені, як і українці у складі російської армії, битися за чужі інтереси і проливати кров братів-одновірців.
Війна тривала довго, без будь-яких рішучих дій з обох боків до 1812 р., коли Росія, відчуваючи наближення війни з Францією, активізувала свої дії та завдала вирішальної поразки турецькій армії під Рущуком. У травні 1812 р. було підписано Бухарестський мир, внаслідок якого Росія отримала Бессарабію. Більшість її населення складали молдовани, але частину її території (Хотинський, Акерманський та Ізмаїльський повіти) населяли українці.
Объяснение:
Прийшла до влади в результаті перевороту група поміркованих депутатів Конвенту, що відбивали інтереси республіканськи налаштованих кіл французької буржуазії, отримала назву термідоріанців. Для цього угруповання, як і для інших депутатів Конвенту, що брали участь в суді над королем і стали тим самим "Царевбивця", реставрація монархії була абсолютно неприйнятна, але настільки ж нетерпимим для неї став режим революційного терору.
Перший час термідоріанці були змушені зберігати систему державних органів, створену якобінцями. При цьому сам механізм революційної диктатури був поступово зруйнований, скасовано надзвичайний соціально-економічне законодавство якобінців.
а-2
б-4
в-5
г-1
д-3
всё...