Новий час, коротко кажучи – це тривалий період в історії цивілізації і людства, що має певні часові рамки. Знаходиться він між Середніми віками і новим часом. Як і у випадку з періодизацією Середніх століть, в різних країнах початок нового часу визначається по-різному. Якщо брати радянський час, то за початок була взята дата англійської буржуазної революції 17 століття. Європейські країни точкою відліку нового часу вважали відкриття Америки Колумбом, захоплення Константинополя турками, Реформацію, Французьку революцію. Ще більш незрозуміло йдуть справи з визначенням закінчення періоду нового часу. Довгий час ним вважався революція в Росії 1917 року. Пізніше більшістю вчених-істориків було вирішено взяти за дату закінчення нового часу Першу світову війну.Новий час короткоНовий час короткоПоняття нового часу, коротко кажучи, з’явилося ще в XV столітті, в епоху Ренесансу (Відродження). Тоді гуманісти запропонували приблизний поділ історії на три періоди: давній, Середні віки і новий час. Таким чином, вони хотіли розмежувати і спростити вивчення людської цивілізації.Новий час, коротко кажучи, до сих пір є досить умовним поняттям, оскільки всі країни ступили в нього в різний час. Спори про тимчасових рамках даного історичного періоду тривають в сучасній історіографії (науки, що вивчає історію) досі.
Во внутренней политике Абылай придерживался линии укрепления феодального строя и ханской власти. Он усмирил своеволие сильных (сепаратистских) родоначальников (биев) и султанов, которые ограничивали советом власть хана. Он ограничил право бийских судов, которые судили по правилам шариата, право выносить смертный приговор теперь мог только сам хан. Абылай хан восстановил все привилегии, которые ханы были лишены по предыдущим законам, территория Среднего и Старшего жузов были разделены (1774 г.) между сыновьями Абылая. По признанию Ч. Валиханова, «ни один киргизский хан не имел такой неограниченной властью, как Абылай.»
Новий час, коротко кажучи – це тривалий період в історії цивілізації і людства, що має певні часові рамки. Знаходиться він між Середніми віками і новим часом. Як і у випадку з періодизацією Середніх століть, в різних країнах початок нового часу визначається по-різному. Якщо брати радянський час, то за початок була взята дата англійської буржуазної революції 17 століття. Європейські країни точкою відліку нового часу вважали відкриття Америки Колумбом, захоплення Константинополя турками, Реформацію, Французьку революцію. Ще більш незрозуміло йдуть справи з визначенням закінчення періоду нового часу. Довгий час ним вважався революція в Росії 1917 року. Пізніше більшістю вчених-істориків було вирішено взяти за дату закінчення нового часу Першу світову війну.Новий час короткоНовий час короткоПоняття нового часу, коротко кажучи, з’явилося ще в XV столітті, в епоху Ренесансу (Відродження). Тоді гуманісти запропонували приблизний поділ історії на три періоди: давній, Середні віки і новий час. Таким чином, вони хотіли розмежувати і спростити вивчення людської цивілізації.Новий час, коротко кажучи, до сих пір є досить умовним поняттям, оскільки всі країни ступили в нього в різний час. Спори про тимчасових рамках даного історичного періоду тривають в сучасній історіографії (науки, що вивчає історію) досі.
Объяснение: