Вот как-то так, и никак иначе
Объяснение:
В 1204 г. Чингис-хан провел в своем улусе ряд реформ. Следуя давней центрально-азиатской традиции, он разделил улус на два крыла: правое и левое, а также выделил центр — территорию своего собственного кочевья в бассейне Керулена, Онона и Толы. В центре размещалась ставка хана, а справа и слева от нее получали места кочевок или поселений представители соответствующих крыльев.
В основу военно-административного устройства Чингисхан положил традиционную десятичную систему: крылья состояли из тем (туменов), тьма состояла из 10 тыс. человек, тысяча — из 10 сотен, сотня — из 10 десятков. Таким образом, низшей военно-административной единицей была группа семей, обязанная выставлять 10 воинов с оружием, доспехами и конем. А самой крупной — владение, дававшее хану возможность мобилизовать 10 тыс. человек.
Во главе этих единиц он поставил администраторов-ко- мандиров: темников, тысячников, сотников и десятников. Реформа наносила удар по этнической и племенной разобщенности его улуса. Были введены должности управителей — черби. Черби ведали людьми и хозяйством улуса, ханской ставкой и гвардией хана.
Середньові́чний Львів був важливим політичним, економічним і культурним центром Центральної Європи, спершу як столиця Галицько-Волинського князівства (Руського королівства), а пізніше — Руського воєводства Польського королівства. Історія середньовічного Львова охоплює період від заснування міста в середині XIII століття до другої половини XVI століття, коли утворилася Річ Посполита (1569) і перервалася династія Ягеллонів (1572).
Місто нерідко зазнавало облог і штурмів, страждало від епідемій і пожеж, але щоразу відбудовувалося заново. Періоди підйому і процвітання чергувалися у Львові з періодами занепаду і стагнації. Населення середньовічного Львова вирізнялося багатонаціональністю та різноманітністю конфесій, що часто призводило до непорозумінь і відкритих конфліктів між різними громадами.