Україна XIX століття. 40-ві роки. Саме в цей час формується тут нова, демократична інтелігенція, яка відділяється від буржуазно-ліберальної і починає брати активну участь у політичній боротьбі. В Києві у 1846 році створюється таємна політична організація, яка набуває антикріпосницького характеру. Так з'являється Кирило-Мефодіївське товариство. До цього братства входили Т. Шевченко, М. Гулак, А. Навроцький та інші.
Вони виступали проти кріпосного права, боролися за його ліквідацію. Але не всі члени Кирило-Мефодіївського товариства мали одні погляди на шляхи здійснення цієї мети. Частина членів братства поділяла революційно-демократичні погляди, які вносив Т. Шевченко. Інша частина, до якої належали П. Куліш, Н. Костомаров, пропагувала ідеї української буржуазії.
Передова група цієї організації (а до неї й належав Т. Шевченко) висувала такі вимоги: відміну кріпацтва, звільнення всіх слов'янських народів від національного гніту, об'єднання їх у вільну федеративну республіку із парламентською владою, рівні права усім народностям. Саме кирило-мефодіївці ставили питання про створення української держави, яка б увійшла до республіканської федерації слов'янських народів. Сам Шевченко вважав, що таке об'єднання може відбутися в результаті всенародного повстання. Тому в братстві загострилася боротьба між цими двома групами, особливо тоді, коли почали обговорювати програму і тактику. Ліберали відкидали революційну тактику, шукали згоди з кріпосниками, Шевченко ж стверджував, що наш народ зможе звільнитися лише шляхом боротьби трудящих проти самодержавства і поміщиків.
Я,думаю -да. В 1727 году умерла Екатерина 1,жена Петра 1.Пётр Алексеевич 1 в действительности более уделял внимание и свою любовь своим дочкам,то есть Анне и Елизавете и даже есть версия,что хотел в завещании отдать престол Анне, но рука его дрожала под действием уже агонии и он только написал-отдать престол... и всё. То есть можно также считать,что дворцовый переворот был также и в 1725 году. Ведь как всегда всё решала гвардия. И в 1727 году, сын злополучного отца Алексея Петровича , его Петр 1 называл вообще плесенью и презирал, Пётр Алексеевич в возрасте 12 лет вошёл на престол. Почему именно он ,а не старшие его сёстры? Этому по во-первых , князь Меншиков. Он строил уже какие-то планы, и после воцарения мальчика сразу же предложил ему повенчаться с его дочерью,причём она была намного старше. Впоследствии они были высланы в Сибирь, за опрометчивость,неосторожность и вольность Меншикова,да вообще он стал забываться!.Во-вторых, опять та же дворцовая гвардия, и другие полки. Когда Пётр посмотрел в окно он увидел как на площади стоят солдаты и кричат-Ура!Ура новому императору Петру Алексеевичу!То есть по сути , не было ничего обговорено,согласовано, с сенатом и другими органами власти. Этот Меншиков был генералиссимусом -все полки принадлежали ему!Этого тоже нельзя забывать. Следовательно,в некоторой степени воцарение Петра 2 можно считать дворцовым переворотом. Я так считаю, не факт что правильно. Не забудь поблагодарить меня,если посчитаешь,что я дал правильный ответ. )))
Вони виступали проти кріпосного права, боролися за його ліквідацію. Але не всі члени Кирило-Мефодіївського товариства мали одні погляди на шляхи здійснення цієї мети. Частина членів братства поділяла революційно-демократичні погляди, які вносив Т. Шевченко. Інша частина, до якої належали П. Куліш, Н. Костомаров, пропагувала ідеї української буржуазії.
Передова група цієї організації (а до неї й належав Т. Шевченко) висувала такі вимоги: відміну кріпацтва, звільнення всіх слов'янських народів від національного гніту, об'єднання їх у вільну федеративну республіку із парламентською владою, рівні права усім народностям. Саме кирило-мефодіївці ставили питання про створення української держави, яка б увійшла до республіканської федерації слов'янських народів. Сам Шевченко вважав, що таке об'єднання може відбутися в результаті всенародного повстання. Тому в братстві загострилася боротьба між цими двома групами, особливо тоді, коли почали обговорювати програму і тактику. Ліберали відкидали революційну тактику, шукали згоди з кріпосниками, Шевченко ж стверджував, що наш народ зможе звільнитися лише шляхом боротьби трудящих проти самодержавства і поміщиків.