ХОТЯ БЫ НЕКОТОРЫЕ ВО Кожну з особливостей економічного розвитку України початку 20 ст. проілюструйте прикладами.
а) концентрація промислового виробництва; б) утворення монополій; в) вплив іноземного капіталу; г) нерівномірний розвиток окремих регіонів України; д) спеціалізація промислових районів; е) зростання чисельності промислового робітництва; є) розгортання страйкового руху пролетаріату.
5) Які факти та явища характеризують розвиток сільського господарства Наддніпрянщини на початку 20 ст.? Наведіть відповідні приклади.
1. Збереження поміщицького землеволодіння. 2. Неактуальність проблеми аграрного перенаселення. 3. Спеціалізація окремих районів. 4. Провідна роль виробництва технічних культур: цукрових буряків, картоплі, тютюну. 5. Посилення міграції українських селян. 6. Перевага дрібних селянських господарств - середняцьких та бідняцьких. 7. Збереження залишків кріпосницької системи.
6) Укажіть, що спричинило пожвавлення страйкового руху пролетаріату на початку 20 ст. Обґрунтуйте правильність чи хибність кожного з тверджень.
1. Політика російського царату, спрямована на поліпшення соціально-економічного становища робітників. 2. Мізерна заробітна плата. 3. Відсутність на фабриках і заводах охорони праці, техніки безпеки. 4. Невелика тривалість робочого дня на підприємствах. 5. Зростання кількості робітників, що зазнали каліцтва.
7) Визначте, про кого йдеться у фрагментах історичних джерел. Свою думку аргументуйте.
«Єлисаветград за останні десятиліття став центром своєрідного селянського руху; заснований , цей рух мав на меті організацію сільських господарських спілок і поряд із суто економічними перевагами викликав також пожвавлення національного почуття» (І. Франко).
« ніколи й нікому не оповідав і про власний шлях до своєї на ціональної свідомості та матеріального служіння Україні. Я не знаю, як він дійшов до української свідомості, але певно вона була в них у родині, бо старший брат його, як відомо, видавав "Кобзаря" Т. Г. Шевченка... Потім знайомство і близькість з професором В. Антоновичем зміцнили і поглибили цю свідомість» (Є. Чикаленко).
Зачем нужно знать историю России?"
Если кто-то задается подобным вопросом, то это уже хорошо. Знать историю России очень важно, хотя бы потому, что она полна жизненных уроков и интересных событий.
История России во многом уникальна и не повторима. И для того, чтобы понимать что происходит сейчас, не лишним будет узнать что происходило раньше.
История любой страны складывается из жизней людей, которые жили в этой стране. И все жизни складываются воедино за много-много веков.
Говорят, что человек, не знающий истории страны, не имеет будущего. И в этом есть правда. Конечно, как показывает опыт, никто не учится на ошибках, но эти знание быть в курсе своих корней, традиций, культуры и элементов менталитета.
Обращаясь к истории можно ответить на множество вопросов, которые возникают сейчас, а также можно найти массу решений для релевантных сегодня проблем.
И когда не знаешь к чему стремиться, стоит вспомнить выдающихся исторических личностей, таких как Ломоносов – ярчайший пример универсального человека, Петр Первый и его передовые реформы и так далее.
Более того, в знаниях истории и есть развитие – открытия и опыт предков дает возможность нам построить что-то новое на построенном ими фундаменте открытий.