Английская революция, известная также как Английская гражданская война (англ. English Civil War); — происходивший в 1640—1660 годах процесс перехода Англии от монархии к буржуазной республике, закончившийся смертью протектора Кромвеля и реставрацией монархии.
Революция приняла форму конфликта исполнительной и законодательной властей (король против парламента), вылившегося в гражданскую войну, а также религиозной войны между англиканами, католиками и колеблющимися шотландскими пуританами с одной стороны, и английскими пуританами с другой. В Английской революции был заметен, хотя играл и второстепенную роль, также элемент национальной борьбы (между англичанами, валлийцами, шотландцами, ирландцами).
Первая гражданская война началась 22 августа 1642 г., когда Карл I приказал поднять своё знамя над Ноттингемским замком, а закончилась война в 1646 г., когда Кромвель создал «Армию нового образца», одержавшую решающую победу в сражении при Нейзби.
Гражданская война завершилась полной победой парламента. Революция открыла путь к промышленной революции в Англии и капиталистическому развитию страны.
Наприкінці XV — на початку XVI ст. Німеччина була складовою частиною Священної Римської імперії, до назви якої тоді додали слова “німецької нації”. Окрім Німеччини, до її складу входили землі сучасних Нідерландів, Бельгії, Австрії, Чехії, Французької Бургундії, частина Італії та інші території.
Священна Римська імперія була політично роздробленою країною, що складалася з багатьох великих і малих, світських і церковних володінь. Оголював Німеччину виборний король, котрий міг коронуватися як імператор. Обирався імператор: на зборах курфюрстів (князів виборців). Починаючи з 1438 р. і до 1806 р. імператори обиралися з родини Габсбургів