МАНИХЕЙСТВО [от др.-перс. Мани] — дуалистическое учение о борьбе добра и зла, света и тьмы как изначальных и равноправных принципов бытия; основано иранским пророком Мани (216-277) на идеях гностицизма, зороастризма и христианства; распространилось в I тысячелетии н. э. от Китая до Испании, подвергаясь гонениям со стороны зороастрийцев, язычников, христиан, мусульман и приверженцев других религий; в VIII веке — господствующая религия в Уйгурском царстве; Манихейство повлияло на средневековые дуалистические ереси; по преданию, зороастрийцы содрали кожу с живого Мани, отрубили ему голову, а кожу набили соломой и повесили на царских воротах.
1) Основоположником демократии считают Перикла. 3. К концу IV в. до н. э. в Афинах победила демократия.
2)
ответответ дан Ira573
Солон аннулировал слишком жестокие законы Драконта, исключая некоторые постановления об убийстве; ввел свободу завещаний; все виды имущества, в том числе и земельные участки, можно было продавать, закладывать, делить между наследниками. Была проведена унификация системы мер и весов, осуществлен переход к стабильной денежной единицы.
3)Афинский государственный деятель, один из «отцов-основателей» афинской демократии, знаменитый оратор и полководец. Перикл родился в Афинах в семье аристократов.
Задание 3. =?
Відповідь:
Наприкінці 60-х рр. XIX ст. в умовах певного послаблення антиукраїнської політики влади відбувалося відновлення громадівського руху, але вже у формі напівлегального. Центром його відродження знову став Київ, де були зібрані значні інтелектуальні сили. Поряд із колишніми громадівськими діячами з’явилася талановита молодь — М. Зібер, О. Русов, С. Подолинський та інші. Завдання кожного громадівця полягало в конкретних справах за його фахом: історія, мовознавство, література тощо.
Одним із перших стало проведення одноденного перепису населення Києва (1874 р.). Кількість жителів міста перевищила 220 тис. осіб. Було з’ясовано й національний склад міста: найбільшу національну групу становили українці.
Іншим важливим заходом відділу, що набув міжнародного розголосу, стало проведення в серпні 1874 р. III Археологічного з’їзду, який засвідчив високий науковий рівень археологічних досліджень на українських землях.
Не порушуючи жодних законів і циркулярів, вживаючи тільки російську мову, вчені створили в Наддніпрянщині справжній науковий центр з українознавства й широкий науковий рух за участю вчених, краєзнавців, збирачів старовини тощо.
За роки існування відділу (1873—1876 рр.) було зібрано матеріали та видано сім томів «Праць Південно-Західної експедиції» (по 1200 сторінок кожний), два томи «Записок Південно-Західного відділу І.Р.Г.Т.», три томи праць М. Максимовича. Зусиллями членів відділу було створено етнографічний музей, бібліотеку, архів.
Минуло небагато часу, і активна українознавча праця занепокоїла як поліцію, так і тих представників українства, російської громадськості, що віддано служили владі.
Емський указ негативно вплинув на український рух, а саме:
• обмежував засоби, за до яких можна було впливати на пробудження національної свідомості українського народу;
• стримував розвиток української культури;
• на деякий час призвів до дезорганізації українського руху в Наддніпрянській Україні, але не до його припинення.
Пояснення: