житло греків було дуже простим. будинок складався з двох частин: чоловічої й жіночої. через ворота входили до передпокоїв, з обох боків від яких розташовувалися господарські приміщення. далі – головна зала чоловічої половини з колонами. посередині в ній стояв вівтар, присвячений зевсу. з боків до нього примикали кімнати чоловіків. коридор напроти головного входу вів до жіночої половини. вона також мала залу з колонами та кімнати для жінок. за нею – приміщення для рабів та слуг. якщо будинок мав два поверхи, то на другий поверх вели східці. на другому поверсі були кімнати для гостей та рабів. тільки верхній поверх мав вікна, а нижній освітлювався через двері. стіни білили як ззовні, так і всередині. підлога була земляна, глиняна, інколи кам'яна. деякі будинки мали опалення, каналізацію. в афінах, на відміну від країн стародавнього сходу, розкіш не була модною.
грецький одяг був так само простим. складався із сорочки (хітона) і накидки (гіматія) або плаща. одяг виготовляли із цілого шматка лляної або вовняної тканини, пізніше – бавовняної. чоловіки вдягали короткі або довгі хітони. жінки носили довгі, до п'ят, легкі, прикрашені вишивкою та золотом хітони.
Основными классами-сословиями римского общества в тот период были привилегированные патриции и юридически свободные, но лишенные гражданских прав плебеи. Что касается рабов, то этот класс был абсолютно бесправным.
Согласно наиболее распространённой версии о происхождении этих двух основных сословий, патриции — это коренные жители Рима, а плебеи — пришлое население, обладавшее, однако, гражданскими правами. Патриции были объединены сначала в 100, а затем в 300 родов. Первоначально плебеям запрещалось вступать в брак с патрициями, что обеспечивало замкнутость сословия патрициев. Кроме этих двух сословий, в Риме существовали также клиенты патрициев (в этом случае патриций выступал по отношению к клиенту в роли патрона) и рабы.
С течением времени социальная структура в целом заметно усложнилась. Появились всадники — лица не всегда знатного происхождения, но занимавшиеся торговыми операциями (торговля считалась недостойным патрициев занятием) и концентрировавшие в своих руках значительные богатства. Среди патрициев выделялись наиболее знатные роды, а часть родов постепенно угасала. Примерно в III в. до н. э. патрициат сливается со всадниками в нобилитет.
Законодательные полномочия в классический период истории Древнего Рима были разделены между магистратами, сенатом и комициями.
Тому що в епоху Просвітництва з’явилася нова вагома сила в суспільстві – громадська думка. Вплив на громадську думку і спияння поширення ідей Просвітництва. Вони вели розмови про науку, філософію, політику, дізнавалися новини.
Объяснение: