Монгольское нашествие на территорию Казахстана 03 Сентября 2019 77924 0 В конце XII - начале XIII вв. политическая обстановка в степях Центральной Азии и Казахстана характеризовалась усилением борьбы между правителями сильных кочевых союзов племен за власть над другими племенами. В ходе этой борьбы представителю одного из монгольских племен Темучину (Чингиз-хану) удалось объединить племена Центральной Азии, и он стал самым могущественным завоевателем в центрально-азиатских степях. Известность Темучина возросла в войнах хана кереитов с найманами, монголоязычными племенами татар и меркитов, в которых будущий Чингиз-хан, выступая, как вассал Ван-хана, принял активное участие. Весной 1206 г. у истоков реки Онон состоялся курултай кочевой знати – сторонников Темучина, на котором он торжественно, под развевающимся белым священным знаменем с девятью хвостами, был провозглашен великим ханом. Вместе с этим курултай утвердил за Темучином титул Чингиз-хана, вытеснивший его имя. Тогда он и не предполагал, каких вершин он достигнет в результате походов на Запад и Восток, в частности, преследуя бежавших найманов и меркитов, вторично разбитых им в 1208 г. на берегу Иртыша. Разноязычные
1. Соотнесите понятия и их значение:
А) – 3;
Б) – 5;
В) – 2;
Г) – 4;
Д) – 1.
2. По какому принципу образованы логические ряды? дайте краткий ответ.
а) 907-911 гг.; 941-944 гг.; 970-971 гг. – походы русов на Византию.
б) 882 г., 912 г., 945 г., 964 г., 980 г.
882 – 912 – правление Олега Вещего
912 – 945 – правление Игоря
945 – 964 – регентство/правление Ольги
964 – 980 – правление Святослава
З. Расположите в хронологической последовательности правления первых русских князей (княгини).
3) Олег 882 – 912
6) Игорь 912 – 945
1) Ольга 945 – 964
5) Святослав 964 – 978/980
2) Владимир 979 – 1015
4) Ярослав Мудрый 1015–1018, 1019–1054
4. Соотнесите имена князей и их деятельность.
1) Святослав – В)
2) Рюрик – А)
З) Ярослав Мудрый – Б)
5. Определите, кому принадлежат эти слова:
а) «Этот город будет мать городам русским». – 2)
б) «Идите домой с данью, а я вернусь и похожу еще». – 4)
в) «Любите друг друга, потому что вы - дети одного отца и одной матери». – 1)
г) «Хочу идти на Вас». – 3).
6. Расположите исторические события в хронологической последовательности:
в) убийство Игоря древлянами – 945 год
а) крещение княгини Ольги – 955 год
б) основание Киево- Печорского монастыря – 1051 год
г) «Устав Владимира Всеволодовича» (Мономаха) – 1113 год
7.Кто из перечисленных ниже исторических деятелей были современниками
б)Борис, Глеб, Ярослав Мудрый;
8. Прочтите отрывок из источника и определите имя князя, о котором идет речь:
г) Владимир Красное Солнышко.
9. «Лучше нам помрети, неже боги наши дате на поругание!» Жители какого города произнесли, согласно летописному рассказу эти слова?
б) Новгорода – тысяцкий новгородский Угоняй
10. Про ч т и т е с тро ки и из летописи «Повесть временных лет» и ответьте на вопросы.
1) Назовите автора летописи – Нестор летописец
2) О каких событиях идет речь в летописи? – повторный сбор дани князем Игорем с древлян
3) Назовите князя, который хотел совершить повторный сбор дани в Древлянской земле. Что с ним произошло?
Князь Игорь. Был убит древлянами.
Пилип Орлик
Пилип Орлик (1672—1742) — державний діяч і дипломат, генеральний писар у 1706—1710 рр., гетьман Війська Запорозького в 1710—1742 рр. у вигнанні. Походив з роду литовської шляхти, який мав чеське коріння. Високий рівень освіченості, здобутий у Віленському єзуїтському та Київському колегіумах, забезпечив Орлику швидке просування сходинками канцелярської кар’єри: 1698 р. він стає кафедральним писарем Київської митрополії, 1700 р. — писарем Генеральної військової канцелярії, 1706 р. — генеральним писарем. Входячи до найближчого оточення Івана Мазепи, Орлик належав до числа його повірених («конфідентів»), виконуючи обов’язки особистого секретаря. Через його руки проходило таємне листування гетьмана з Карлом ХІІ, польським королем Станіславом Лещинським, польськими магнатами та російськими можновладцями. Після Полтавської поразки разом із Мазепою і Карлом ХІІ виїхав у Бендери.
У квітні 1710 р. був обраний гетьманом Війська Запорозького замість померлого Мазепи. Після елекції між новообраним гетьманом та старшиною було укладено політичну угоду, що окреслювала основні засади організації влади в козацькій державі — «Пакти й конституції прав і вольностей Війська Запорозького». У своєму прагненні звільнити Гетьманщину від російського панування Орлик спирався на підтримку Швеції, Туреччини та Кримського ханства. 1712 р. він звертається з відкритим маніфестом до європейських володарів, пишучи, що «козацька нація, що стогне під тиранським ярмом Москви, прагне лише того, щоб домогтися своєї волі». У 1714 р. залишає Бендери й перебирається до Швеції, але смерть його чільного союзника — Карла ХІІ в 1718 р. — змушує шукати сприяння інших держав. Останні роки свого життя наполегливо працював над витворенням широкої антиросійської коаліції, розраховуючи на підтримку Туреччини, а також прихильного до нього Станіслава Лещинського і французького двору. Точна дата смерті невідома. Найімовірніше, помер у Яссах в 1742 р.