Політичний портрет «вождя» - його світогляд, поведінка, мотиви діяльності, ставлення до партійцям, народу – описується у цій роботі у хронологічному порядку, відповідно до років життя Сталіна, відповідно до подій, що стався країни, починаючи з 1900 року.Культ Сталіна - однієї з жорсткіших і своєкорисливих диктаторів історії людства, і з сьогодні залишається, мабуть, найменш проясненной громадському свідомості людини та зрозумілою їм безмірною трагедією, якої відзначений XX століття. Інакше, звідки б узятися настільки наполегливо рождаемой потужної хвилі закликів "покласти край критикою", " не тривожити пам'ять", "не гудити минуле"? Якщо ми поступимося агресивному небажанню знати всю правду і лише правду про минуле, не приречемо ми вже нині нові трагедію себе і "долі безвісні" дітей?В Україні вже у цій галузі сумний досвід. Сокрушительная, начебто, хвиля викриття Сталіна та її культу, проведена після XX з'їзду, окремо не змогла викорчувати з народної свідомості демонічних міфів, пов'язані з його ім'ям, - минуло небагато часу, змінилися умови, і весь ця демонологія знову взялася бурхливо зростати. І справа у волі згори, диктовавшей реабілітацію вождя, спочатку спроквола й непомітно, та був дедалі більше відкритий і цілеспрямовано - цьому сприяли і потужні струми знизу, горезвісним символом яких стали сталінські фотографії на шибках трудяг-грузовиков.Ми твердо переконані, що така поворот, наприкінці 50-х - початку 60-х здавався немислимим, багато в чому стало можливим оскільки викриття Сталіна не супроводжувалося глибоким осмисленням його - а головне, породженої ним моделі розвитку - у свідомості нашої країни.Час історії, звично і сострадательно перетворюючи на шрами вчорашні болісні опіки драм і трагедій окремих осіб і аж народів, здатне утримати чіпкою і непідкупної пам'яттю своєї правду фактів, дають у природному зчіпці і послідовності єдиний і вірний шифр до прочитанню інтерпретації історії. Понад 30 років було недоступний нашої широкій міжнародній громадськості доповідь М. Хрущова про культі особи Сталіна, і з позицій сьогодні бачимо його обмеженість і недомовленість, надмірну зосередженість на особистості, а чи не на феномен сталінізму. Лише рік-півтора тому крізь товщу спрессовавшихся років прорвалися до нинішніх поколінням голоси М. Бухаріна, Ф. Раскольникова, М. Рютина. Можливо, саме під його впливом накопиченої енергії що нескінченним очікування так стрімко розкручується нині пружина історичній пам'яті, як доносячи до нас правдиву картину нашої власної минулого, а й даючи суспільству силу рухатися у бік кращого майбутнього.
Сталин: искусство и власть. М.: Эксмо, Алгоритм, 2003. Грызун В. Как Виктор Суворов сочинял историю. М.: Олма-Пресс, 2003. Дамаскин И. А. Сталин и разведка. М.: Вече, 2004. Данилевский Н. Россия и Европа. М.: ЭКСМО, Алгоритм, 2003. Дерябин А. Первая мировая война 19141918. Кавалерия Российской императорской гвардии. М.: Act, 2000. Даллес А. Искусство разведки. М.: Международные отношения. Улисс, 1992. Данилов С. Ю. Гражданская война в Испании. М.: Вече, 2004. Данелия Г. Безбилетный пассажир. М.: Эксмо, 2003. Деникин А. И. Очерки русской смуты. Т. 1. Крушение власти и армии. М.: Айрис-Пресс, 2003. Деникин А. И. Очерки русской смуты. Т. 2. Борьба генерала Корнилова. Август 1917 апрель 1918 гг. М.: Айрис-Пресс, 2003. Деникин А. И. Очерки русской смуты. Т. 3. Белое движение и борьба добровольческой армии. Май октябрь 1918 г. М.: Айрис-Пресс, 2003. Диакон Андрей Кураев. Сатанизм для интеллигенции (о Рерихах и православии). II. Христианство без оккультизма. Московское подворье Свято-Троицкой Сергиевой Лавры. М.: Отчий дом, 1997. Дмитриевский С. Сталин ...»
Гпгко4 и не только в России если не работал официально и не в России если не работал официально и не