Коштом Івана Мазепи було збудовано, реставровано та оздоблено велику кiлькiсть церковних споруд. Найвiдомiшими з них були будiвлi в таких монастирях, як Києво-Печерська Лавра, Пустинно-Миколаєвський, Братський Богоявленський, Кирилiвський, Золотоверхо-Михайлiвський, Чернiгiвський Троїцько-Iллiнський, Лубенський Мгарський, Густинський, Батуринський Крупницький, Глухівський, Петропавлiвський, Домницький, Макошинський, Бахмацький, Каменський, Любецький, кафедральні собори у Києві – Святої Софії, Переяславі та Чернiговi, церкви в Батурині, в Дiгтярiвцi та iншi.
Крім будівництва нових, або перебудови старовинних храмів княжої доби, гетьман робив церквам коштовні подарунки. Серед них ікони, хрести, чаші, митри, ризи, дзвони, срiбнi домовини для святих мощей, богослужбові книги, виготовлені з коштовних матеріалів, оправлені та оздоблені золотом, сріблом, коштовним камінням, парчею, оксамитом та шовком.
Гетьман також опікувався станом православної церкви за межами України. Серед подарунків, зроблених Мазепою іноземним православним патріархатам, найбільш відомим є срібна плащаниця, що зберігається у вiвтарi грецького православного собору Воскресіння при Гробі Господньому в Єрусалимі i використовується лише в особливо урочистих випадках. Іншим відомим дарунком було Євангеліє 1708 року, переписане та оздоблене гравюрами коштом для богослужбового вжитку православних сiрiйцiв міста Алеппо. Крім цих подарунків, гетьман виділяв певні кошти на милостині та до православним християнам за кордоном. В цілому, за підрахунками козацької старшини, зробленими одразу після смерті Івана Мазепи, за 20 років свого гетьманування на меценатські цілі він витратив щонайменше 1.110.900 дукатів, 9.243.000 злотих та 186.000 імперіалів.
17 июня 1789 - клятва в зале для игры в мяч; 13-14 июля 1789 - восстание в Париже; 14 июля 1789 - взятие Бастилии; 26 августа 1789 - издание "Декларации прав человека и гражданина"; сентябрь 1791 - провозглашение во Франции конституционной монархии; 21 июня 1791 - бегство Людовика XVI по направлению к Австрии; 20 апреля 1792 - начало войны революционной Франции с Австрией (позже ещё и с Пруссией); 22 сентября 1792 - провозглашение Франции республикой; 21 января 1793 - казнь Людовика XVI; 17 сентября 1793 - начало террора против "врагов революции"; 1793 - убийство Жана Поля Марата; 9 термидора (27 июля) 1794 - государственный переворот; конец якобинской диктатуры.
Турция расположена в восточном полушарии. Её площадь составляет 779 452 кв. км. Часть территории Турции — 97 % — расположена в Азии и 3 % — в Европе. Географическая особенность Турции — расположение на перекрёстке важных путей, с древности соединяющих Европу с Азией. Ныне через территорию Турции пролегают шоссейные и железнодорожные магистрали, связывающие Европу со многими странами Азии.С трёх сторон она омывается морями: на севере — Чёрным морем, на западе — Эгейским, на юге — Средиземным. В южной части Босфора и бухты Золотого Рога расположен один из красивейших городов мира и самый большой город Турции — Стамбул (бывший Константинополь).Полезные ископаемые.На территории Турции насчитывается более 100 видов полезных ископаемых. Страна располагает многими видами рудного, горно-химического, топливно-энергетического сырья. В первую очередь следует назвать вольфрамовые, медные руды, бораты, мрамор, каменный уголь и др. На долю Турции приходится 25 % общемирового запаса ртути.Климат.Турция — страна преимущественно горная. В связи с этим климат страны носит в среднем горный характер и черты континентального климата. Лето в Турции повсеместно жаркое и засушливое, зимы снежные и холодные.Население.
Відповідь:Меценатська діяльність
Коштом Івана Мазепи було збудовано, реставровано та оздоблено велику кiлькiсть церковних споруд. Найвiдомiшими з них були будiвлi в таких монастирях, як Києво-Печерська Лавра, Пустинно-Миколаєвський, Братський Богоявленський, Кирилiвський, Золотоверхо-Михайлiвський, Чернiгiвський Троїцько-Iллiнський, Лубенський Мгарський, Густинський, Батуринський Крупницький, Глухівський, Петропавлiвський, Домницький, Макошинський, Бахмацький, Каменський, Любецький, кафедральні собори у Києві – Святої Софії, Переяславі та Чернiговi, церкви в Батурині, в Дiгтярiвцi та iншi.
Крім будівництва нових, або перебудови старовинних храмів княжої доби, гетьман робив церквам коштовні подарунки. Серед них ікони, хрести, чаші, митри, ризи, дзвони, срiбнi домовини для святих мощей, богослужбові книги, виготовлені з коштовних матеріалів, оправлені та оздоблені золотом, сріблом, коштовним камінням, парчею, оксамитом та шовком.
Гетьман також опікувався станом православної церкви за межами України. Серед подарунків, зроблених Мазепою іноземним православним патріархатам, найбільш відомим є срібна плащаниця, що зберігається у вiвтарi грецького православного собору Воскресіння при Гробі Господньому в Єрусалимі i використовується лише в особливо урочистих випадках. Іншим відомим дарунком було Євангеліє 1708 року, переписане та оздоблене гравюрами коштом для богослужбового вжитку православних сiрiйцiв міста Алеппо. Крім цих подарунків, гетьман виділяв певні кошти на милостині та до православним християнам за кордоном. В цілому, за підрахунками козацької старшини, зробленими одразу після смерті Івана Мазепи, за 20 років свого гетьманування на меценатські цілі він витратив щонайменше 1.110.900 дукатів, 9.243.000 злотих та 186.000 імперіалів.
Пояснення: