-
Объяснение:
1556 р. — заснування Запорозької Січі на о. Мала Хортиця Д. Вишневецьким.
1569 р. — Люблінська унія між Литвою та Польщею. Утворення Речі Посполитої.
1572 р. — утворення Українського реєстрового козацького війська.
1574 р. — видання І. Федоровим у Львові друкованої книги "Апостол”.
1576 р. — утворення Острозької академії.
1591—1593 pp. — козацько-селянське повстання під проводом Криштофора Косинського.
1594—1596 pp. — повстання козаків і селян під проводом Северина Наливайка.
1596 р. — проголошення церковної унії між православною і католицькою церквами в м. Бресті.
1615 р. — заснування Київського братства та школи.
1620 р. — відновлення православної митрополії в Україні.
1625 р. — повстання козаків та селян під проводом Тараса Федоровича (Трясила).
1632 р. — початок діяльності Києво-Могилянського колегіуму, організованого злиттям Братської та Лаврської шкіл.
1635 р. — козацьке повстання проти польської шляхти під проводом Івана Сулими. Здобуття фортеці Кодак на Дніпрі.
1637 р. — козацьке повстання під проводом Павла Бута.
1638 р. — козацьке повстання під проводом Якова Острянина (Остряниці).
1648 р. — початок Визвольної війни під проводом Б. Хмельницького.
1648 p., квітень — травень — перемога козацького війська над поляками під Жовтими Водами.
1648 p., травень — розгром козацькою армією польських військ під Корсунем.
1648 p., вересень — перемога українського війська під Пилявцями. Початок визвольного походу на західноукраїнські землі.
1649 p., серпень — Зборівський мирний договір.
1651 p., червень — поразка українського війська у битві під Берестечком.
1652 p., травень — перемога козацької армії над польським військом під Батогом.
1654 p., січень — Переяславська рада.
1654 p., березень — підписання в Москві Березневих статей між царським урядом та козацькою старшиною.
1657 р. — смерть Б. Хмельницького. Обрання гетьманом Юрія Хмельницького.
1658 p., вересень — Гадяцький договір між гетьманом І. Виговським і польським урядом.
1659 р. — битва під Конотопом.
1660 р. — Слободищенський трактат — угода Ю. Хмельницького з Польшею.
1661 р. — відкриття університету у Львові.
1667 р. — Андрусівське перемир’я між Польщею і Росією.
1677, 1678 pp. — Чигиринські походи.
1685 р. — ліквідація самостійної Української православної церкви.
1686 р. — "Вічний мир" між Росією і Польщею.
1687,1689 pp. — спільні походи українських козаків і російського війська в Крим.
1700—1721 pp. — Північна війна між Росією і Швецією.
1701 р. — перетворення Києво-Могилянської колегії на академію.
1702-1704 pp. — визвольна боротьба в Правобережній Україні під проводом Семена Палія.
1708 р. — зруйнування російськими військами О. Меншикова гетьманської столиці — Батурина.
1709 p., 27 червня — Полтавська битва.
1709 р. — зруйнування царським військом Запорозької Січі.
1710 р. — Конституція Пилипа Орлика.
1720 р. — заборона російського уряду друкувати українські книжки.
1722 — 1727 pp. — перша Малоросійська колегія.
1727 р. — відкриття Харківського колегіуму.
1734 р. — повстання гайдамаків у Правобережній Україні під проводом Верлана.
1734—1750 pp. — "Правління гетьманського уряду”.
1738—1745 pp. — рух опришків під проводом Олекси Довбуша.
1750—1764 pp. — правління останнього українського гетьмана Кирила Розумовського.
1764 р. — ліквідація Гетьманщини в Україні.
1768 р. — Коліївщина — народно-визвольне повстання в Правобережній Україні під проводом Максима Залізняка та Івана Гонти.
1768-1774 pp. — російсько-турецька війна.
1772 p. — перший подіті Польщі. Приєднання до Росії Східної Білорусі, а до Австрії — Галичини.
1775 р. — остаточна ліквідація Запорозької Січі.
1775—1828 pp. — Задунайська Січ.
1781 р. — ліквідація полкової системи на Гетьманщині.
1783 р. — приєднання Криму до Росії. Царський указ про закріпачення селян в Лівобережній і Слобідській Україні.
1785 р. — "Жалувана грамота" Катерини II дворянству, згідно з якою українська старшина зрівнювалася в правах з російським дворянством.
1787—1791 pp. — російсько-турецька війна.
1788 р. — царський указ про формування з колишніх запорожців Чорноморського козацького війська.
1789 р. — виникнення першого постійного театру у Харкові.
1793, 1795 pp. — другий та третій поділи Польщі. Входження Правобережної України до складу Росії.
В Средние века деревни были сосредоточены вокруг замков феодалов, и крестьяне всецело зависели от этих господ. Это происходило потому, что на заре формирования феодализма короли раздаривали своим вассалам земли вместе с людьми, на них проживающими. К тому же внутренние и внешние войны, в состоянии которых постоянно пребывало средневековое общество, разоряли крестьян. Нередко случалось, что сами крестьяне просили феодалов о когда не могли самостоятельно защитить себя от набегов и грабежей своих соседей или чужестранцев. В таких случаях они должны были отдать свои наделы феодалу-защитнику и оказывались в полной зависимости от него. Крестьяне, которые были официально свободны, но не имели прав на владение землей, назывались земельно зависимыми. Во Франции, Англии, Италии и Западной Германии их называли вилланами. Крестьяне лично зависимые были самыми бесправными. В Испании их называли ременсами, во Франции – сервами. А в Англии даже вилланы не имели права покидать своего господина ни при каких обстоятельствах.
Кроме налогов, крестьяне платили своему сеньору за пользование его мельницей, печью, виноградным прессом и прочими при которых не было в хозяйстве крестьян. Чаще всего крестьяне отдавали за это часть своей продукции: зерно, вино, мед и т.д. Чтобы получить свободу (это стало возможным в XII – XIII вв.), крестьяне могли заплатить большой выкуп, но земля по-прежнему оставалась во владении феодала.
Крестьяне жили в маленьких домиках, крытых камышом или соломой. Дым от очага клубился прямо в жилом помещении, стены которого были вечно черные от сажи. Окон или вовсе не было, а если и были, то очень маленькие и без стекол, так как стекло было слишком дорогим для бедного крестьянина. В холодную пору эти отверстия просто затыкали какими-нибудь тряпками. Зимой часто даже свою немногочисленную скотину крестьяне держали у себя в жилище. Темно, тесно, дымно было в домах средневековых крестьян. Зимними вечерами при тусклом свете лучины (свечи стоили дорого) крестьянин что-нибудь мастерил или ремонтировал, его жена шила, ткала, пряла. Еда в доме была скудной и однообразной: лепешки, похлебки, каши, овощи. Хлеба часто не хватало до нового урожая. Чтобы не пользоваться мельницей феодала (ведь за это надо платить), крестьяне просто толкли зерно в долбленной деревянной посудине – получалось нечто вроде муки. А весной снова пахать, сеять, оберегать поля. И молиться, молиться истово, чтобы не случились заморозки на всходы, чтобы не было засухи, пожара или другой беды. Чтобы чума и мор не пришли в деревню, чтобы и в этом году не случилось очередного военного похода, для участия в котором могли забрать сыновей. Бог милостив, хотя на все воля Его святая.