Відповідь:
сподіваюсь до Пояснення:
Відразу після війни економічне становище країн Латинської Америки було досить сприятливим - віддаленість від головних театрів війни, попит на сировину, промислові та сільськогосподарські товари, підвищення цін на них створили сприятливу ситуацію для розвитку в них економіки. У цих країнах почали розвиватися металургія, машинобудування, нафтохімія, електропромисловість. Особливістю післявоєнного економічного розвитку країн Латинської Америки стало створення і зміцнення в них державного сектору в промисловості. Були націоналізовані або викуплені підприємства в нафтовій промисловості, залізниці, комунальне господарство тощо. Особливо інтенсивно одержавлення галузей народного господарства відбувалося в Аргентит, Бразилії, Мексиці, Чилі. Ця політика здійснювалася військовими авторитарними режимами, які мали достатньо широку народну підтримку.
Начало. Дату начала смуты определяют по-разному. 1584 - год смерти Ивана Грозного. 1591 - гибель царевича Дмитрия в Угличе. 1598 - смерть Фёдора Иоановича или начало правления Бориса Годунова. 1604 - выступление самозванца.
Окончание. Даты окончания Смуты также рознятся. Часть историков считает, что Смута оканчивается в 1613 году Земским Собором и избранием Михаила Романова. Другие считают, что Смута оканчивается Деулинским перемирием с Речью Посполитой в 1618 году.
Существуют различные взгляды на периодизацию Смутного времени. Различные периодизации вытекают из принципа, который лежит в их основе.
По правителям:
Боярский царь (Борис Годунов) 1598—1605 гг.
Самозванец (Лжедмитрий I) 1605—1606 гг.
Двоевластие (Лжедмитрий II и Василий Шуйский) 1606—1610 гг.
Семибоярщина 1610—1613
Романов (Михаил Романов) 1613—1618
По характеру внешнего вмешательства
Скрытый этап 1598(1604)-1609
Прямое вторжение 1609—1618
По характеру власти
Боярские цари и самозванцы 1598—1610
Семибоярщина и оккупация 1610—1613
«Народный царь» 1613—1618
Это по истории России