ответ:
Объяснение:
Міжнародне становище в Європі напередодні війни було напруженим і складним.
Іспанська та австро-німецька гілки династії Габсбургів після періоду суперництва вирішили об'єднати зусилля у боротьбі за встановлення свого панування в Європі.
Франція, яка на той час зміцніла, прагнула не допустити цього і надала підтримку протестантам у Німеччині. Окрім того, вона бажала утвердити своє панування в Італії та була невдоволеною посиленням тут впливу іспанських Габсбургів.
Уряд Англії також не бажав залишатись осторонь. З одного боку, Англія не хотіла посилення впливу католицьких Габсбургів у Нідерландах і Німеччині, з іншого — посилення Франції не відповідало її торговельним інтересам. Двозначність позиції Англії вимагала від неї постійного лавірування між Габсбургами та їхніми противниками.
Данія, маючи з Північною Німеччиною тісні політичні та економічні зв'язки, теж не бажала посилення в Німеччині Габсбургів.
Король Швеції Густав II Адольф, як і король Данії Кристіан IV, намагався посилити вплив своєї країни на північних морських шляхах. Експансія Іспанії заважала його намірам.
Московське царство вело у той час боротьбу за вихід до Балтійського моря. Габсбурги надавали підтримку католицькій Польщі з метою перешкодити просуванню Московії на захід.
Водночас у більшості держав Європи спостерігалося падіння авторитету католицької церкви. В окремих країнах відбувалася Реформація, в інших почалася Контрреформація. Обидві сторони не бажали домовлятися, прагнучи знищити супротивника. Наслідком загострення цих протиріч і стала Тридцятилітня війна.
1. Чтобы обьединить срану и избежать религиозных войн.
2. Исторический источник сильно отличается от историографической работы историка. Можно говорить о том, что источник первичен, отражает мнение только одного автора - своего собственного создателя. Работа написанная историком, какой бы объективной она не была - все таки остается сугубой интерпретацией отстраненного от исторического события человека. Таким образом, сочинении обозревает, описывает исторический источник, но не точно интерпретирует его.
Крестьянская реформа привела к необратимым переменам во всех сферах русской жизни. В деревне полным ходом пошло расслоение крестьянства: из патриархальной сферы крестьян-общинников выделялись быстро богатевшие хозяева - потенциальные буржуа - и бедняки, превращавшиеся в неимущих пролетариев. В результате фабрики и заводы получили постоянный приток дешевой рабочей силы. Вследствие ускоренного разрушения натурального хозяйства более емким стал всероссийский внутренний рынок. Все это, вместе взятое, дало мощный импульс развитию промышленного производства. К началу 1880-х гг. в России завершается промышленный переворот. Наряду со старыми, традиционными отраслями промышленности возникают новые - угольная, нефтедобывающая, машиностроение; страна покрывается сетью железных дорог. В завершающую стадию вступает процесс формирования новых классов - буржуазии и пролетариата. Меняется быт всех слоев населения. Таким образом, в 1861 г. был дан толчок развитию новых социально-экономических отношений.
Объяснение: