Промышленный переворот в россии во второй четверти xix века в россии начался период подготовки к внедрению машинного производства в ведущих отраслях промышленности и транспорта, что явилось завершающим этапом создания предпосылок промышленной революции в россии. промышленная революция в россии в конце первой половины xix века носила крайне острый и противоречивый характер, что было обусловлено многообразием социально- укладов огромной по территориальным масштабам страны. развитие капиталистического уклада в россии сопровождалось процессом разложения феодальных отношений и тормозящим влиянием господствующего на тот момент в россии класса помещиков-крепостников. промышленный переворот в россии начался в 1830—1840-х годах, когда были созданы, практически с нуля, технически передовые для того времени текстильная и сахарная промышленность и началось техническое перевооружение металлургии. но наиболее интенсивно индустриализация шла после 1891 года, когда развитие курировал сергей витте, прозванный «дедушкой индустриализации».
До багатьох досягнень стародавніх єгиптян належать: гірництво, інженерні та будівельні технології, завдяки яким відбувалося спорудження монументальних пірамід, храмів і обелісків; система математики, практична та ефективна система медицини, система зрошення і технології сільськогосподарського виробництва, перші відомі дощаті човни[6], єгипетський фаянс[en] і технології виробництва скла, нові форми літератури, а також найперша відома мирна угода, укладена з хеттами[7]. Стародавній Єгипет залишив довговічну спадщину. Його мистецтво і архітектура широко копійовані, а його давні артефакти потрапили до далеких куточків світу. Його монументальні руїни надихали уяву мандрівників і письменників упродовж багатьох століть. Зацікавленість у старовині і розкопках з боку європейців і єгиптян, яка виникла на початку нового часу, породила наукові дослідження єгипетської цивілізації і призвела до ширшого визнання її культурної спадщини[8].
