у книзі на багатому історичному матеріалі, фактах, свідченнях численних російських та закордонних авторів аналізуються передумови, витоки, закономірності виникнення, розвитку і занепаду російської імперії. автор з позицій патріота україни всебічно розглядає історичне підґрунтя визвольних змагань свого народу за здобуття незалежності, створення української держави, пророкує їхнє переможне завершення. ця книга є варіантом видання 1968 року, що здійснене в торонто (канада). зокрема, вилучено ряд використаних автором матеріалів тогочасної радянської преси, які спростовані плином часу, втратили свою актуальність.
книга розрахована як на фахівців – істориків, політологів, так і на широкого масового читача.
павло штепа народився 12 вересня 1897 року на кубані, в станиці нова дмитрівка. брав участь у визвольних змаганнях 1917–1922 рр.
після поразки унр емігрував до чехо-словаччини. у подєбрадах закінчив українську господарську академію (1927 рік). переїхавши 1927 року до канади, співпрацював з газетою „новий шлях“. як визначного науковця павла штепу було обрано до наукового товариства ім. т. г. шевченка та української вільної академії наук. помер 2 березня 1980 року. павло штепа є автором праць „українець а москвин“ (1959), „московство“ (1968), „мафія“ (1971), „словник чужослів, знадібки“ (1976), „річевий словник, знадібки“ (1979), а також низки статей у „визвольному шляху“.
його творчість досі була мало відомою широкому загалові в україні. актуальність творчого доробку павла штепи сьогодні незаперечна. промосковські тенденції багатьох українських політиків засвідчують, що вони не враховують, наскільки в’ївся імперіалізм у російське суспільство. тому перевидання книги „московство“ можна вважати значною подією в житті українства, це відповідає його історичним потребам.
1. Борьба с Ордынским игом. В те времена между боярами и князьями шла борьба за власть, что привело к раздроблению русских земель. Это делало государство легкой добычей для татар, которые регулярно совершали набеги и разоряли русские земли. В конечном итоге до князей наконец-то дошло, что только совместными усилиями удастся остановить врага. Это привело к объединению русских земель.
2. Угроза с запада. В этот период росло и крепло Литовское княжество, которое пыталось захватить новые земли, в том числе русские. Князья поняли, что нападение неизбежно, поэтому начали процесс объединения русских земель.
3. Давление со стороны церкви. Представители духовенства всегда мечтали управлять мощной и великой державой, поэтому побуждали к объединению русских земель.
4. Развитие феодального землевладения. Сюда также относятся развитие рыночных отношений и ремесла. Все это приводило к возникновению новых экономических связей со смежными русскими территориями.
5. Увеличение числа бояр, стремительный рост сельского и городского населения также привело к объединению русских земель.