Промышленный переворот в России начался в 1ой половине 19 века и начался с перехода от мануфактуре к фабрике. В первую очередь, промышленный переворот в России начался с хлопчато-бумажной промышленности и после перескочил на другие отрасли.
Почему хлопчато-бумажная промышленность была первой? Просто в 1ой половине 19 века в России была либо хлопчато-бумажная промышленность, либо сельское хозяйство и больше никаких крупных отраслей промышленности и не было. Поэтому ручной труд начали заменять машинным именно там, туда потекло большое число наемных рабочих и крепостное право настиг кризис.
Тривале перебування при царському дворі на перших ролях сприяло зростанню не тільки економічної могутності, але й політичних амбіцій графа К. Розумовського. Численні нагороди та титули породили у нього бажання встановити спадкоємне гетьманство.
Наприкінці 1763 р. гетьман розіслав у всі полки ордери, скликаючи до Глухова всіх старшин, включно до сотника, на Генеральну Військову раду. Головним питанням, яке обговорювалося на цій раді, було запровадження спадкового гетьманства за родом Розумовських.
Після тривалих і запальних дебатів присутні на Глухівській раді виробили 23 пункти, які мали увійти до майбутнього прохання на ім’я російської цариці. На їх основі генеральний писар В. Туманський разом з гадяцьким (А. Крижанівський) та миргородським (Ф. Остроградський) полковниками склали чолобитну для подання імператриці Катерині ІІ. До того ж гетьманом було відправлено з таємною місією до митрополита Київського Арсенія Могилянського та архімандрита Успенської Києво-Печерської лаври Зосима Вальковича старшого канцеляриста Генеральної Військової Канцелярії Туманського (брата генерального писаря), щоб обговорити задуману Розумовським справу. Кирило Григорович розумів, що успіх справи залежить також від її підтримки вищим духовенством.