Які уривки з тогочасних джерел стосуються історії українських земель у складі Великого князівства Литовського: Старого не порушаємо, а нового не впроваджуємо...", "І пробував Батий коло города, а вої його облягали город. І не було чути нічого од звуків скрипіння теліг його...", " Нині сидить на колінах і холопом себе називає! О, лиха ти, честь татарськая!","У Києві перестали бути князі, а замість князів стали воєводи...","Навік приєднати усі свої землі, литовські та руські, до Корони Польської"?
На розі площі – Латинський кафедральний собор. Собор вартий окремої екскурсії. Його будівництво розпочалось ще у XIVст. і тривало більш ніж сто років. Серед прибудованих до собору каплиць найцікавіша і найстаріша –Каплиця Кампіанів зліва від входу. Також варто завітати у Каплицю Боїмів поряд з собором, яку справедливо називають «кам’яною Біблією».
Львів завжди був мультикультурним. В місті було чотири основні громади: поляки, українці, вірмени та євреї. Життя української громади зосереджувалось довкола ансамблю Успенської церкви – церкви, каплиці Трьох Святителів у подвір’ї та Вежі Корнякта, названої так на честь грецького купця-мецената. У вірменському кварталі збереглось багато давніх кам’яниць, а також Вірменська церква – одна із найстаріших будівель у Львові (1363 рік). Існував і єврейський квартал, проте він був знищений під час Другої світової.
На Святоюрській горі знаходиться перлина львівського бароко – Собор св. Юра зі скульптурами «львівського Мікеланджело» Іоана Георга Пінзеля. Варті уваги також Домініканський костел, церква Андрія, Єзуїтський костел, церква Михайла та ін.
Головна візитівка Львова – Оперний Театр, відкритий в 1900 році. Над оздобленням театру працювали найкращі львівські скульптори та художники того часу. Рекомендуємо Вам відвідати екскурсію театром.
Варто згадати і про фортифікації – залишки міських мурів, Міський та Королівський Арсенали, Порохову Вежу. А з оглядового майданчика Високого Замку Вам відкриється чудова панорама міста.