ОВсе без исключения короли стремились внушить своим подданным мысль о необходимости абсолютной власти. Еще со времен Средневековья власть короля провозглашалась божественной по происхождению. Но в Англии правителям приходилось считаться с существованием парламента. Ведь согласно обычаям английские короли не имели права собирать налоги без его разрешения. Было бы легче сотрудничать с парламентом, чем с ним бороться. Так и поступили Тюдоры, они проявили себя дипломатами в отношениях с парламентом. За годы правления Генриха 8 парламент собирался 21 раз. Его дочь, королева Елизавета парламент не любила . За 45 лет правления созывала его всего 13 раз. Парламент был разделен на 2 палаты: одну, где заседала высшая аристократия и высшее духовенство и другую, где заседали рыцари и горожане. Ни один закон не мог быть принят без согласия обеих палат. Когда после Елизаветы власть в стране унаследовал ее племянник, король Шотландии Яков 6, обе страны находились под его личным управлением, но каждая сохранила свой парламент. Надеюсь ) ставим , если пригодилось :3
Підросійська Україна після скасування кріпацтва. Промисловий переворот
Проведені царизмом в 60-70-х рр. ХІХ ст. реформи стали кроком на шляху перетворення феодальної країни в буржуазну монархію і дали поштовх розвитку капіталістичних відносин, хоч і залишались пережитки феодалізму. Поштовхом до промислового перевороту стало будівництво мережі залізниць, що з’єднала на кінець століття всі великі міста (Харків, Київ, Катеринослав, Одеса, Миколаїв, Херсон, Маріуполь, Полтава, Севастополь та інші). В Україні починає швидко розвиватись капіталістична промисловість. З 1861 по 1900 рр. в Україні більш як у 115 разів зріс видобуток кам'яного вугілля, у 158 разів - залізної руди. Наприкінці XIX ст. Україна давала понад половину загальноімперської виплавки чавуну (92 млн. пудів), трохи менше половини заліза і сталі (59 млн. пудів). Тут було зосереджено понад 30% всіх машинобудівних заводів імперії. Україна стала основним районом виробництва сільськогосподарської техніки і цукру в країні.
Нові копалини і заводи (особливо металургійні і механічні) будувались переважно на кошти іноземних капіталістів (бельгійських, французьких, англійських, німецьких). Іноземний капітал в кам'яновугільній, залізорудній і металургійній промисловості України зайняв ключові позиції. На багатьох заводах адміністративно-технічний персонал, інженерно-технічні працівники майстри і навіть частина кваліфікованих робітників були теж іноземцями. Багато було і робітників, що прибули з Курської, Орловської, Тульської, Воронезької та інших губерній Росії. Але все ж з загальної кількості 1.5 млн. робітників України за переписом 1897 р. більшість була місцевими уроженцями, а в Криворізькому басейні - близько 90%.
Объяснение: