Гетьманщина відігравала досить велику роль в історії України. Вона виникла як наслідок небажання козацтва підкоряться католицької Речі Посполитої. Вони боролися за незалежність України від поляків, а також, більша частина козацтва, була проти залежності від Росії. Ці тенденції добре простежуються під час Великої Північної війни, коли Мазепа підтримав шведів, бажаючи здобути незалежність від Росії. Хоч козацькі гетьмани й не досягли успіху в цій справі, але вони зіграли свою роль в історії України і вплинули на коротку історію таких українських держав УНР і ЗУНР, а саме їх небажання об'єднуватися з поляками чи росіянами. Пізніше це стало причиною штучного голоду на Україні в 20-ті роки. У всього є погані і хороші сторони.
заздалегідь пере якщо текст має граматичні помилки, його я готував у перекладачі.
Гетьманщина відігравала досить велику роль в історії України. Вона виникла як наслідок небажання козацтва підкоряться католицької Речі Посполитої. Вони боролися за незалежність України від поляків, а також, більша частина козацтва, була проти залежності від Росії. Ці тенденції добре простежуються під час Великої Північної війни, коли Мазепа підтримав шведів, бажаючи здобути незалежність від Росії. Хоч козацькі гетьмани й не досягли успіху в цій справі, але вони зіграли свою роль в історії України і вплинули на коротку історію таких українських держав УНР і ЗУНР, а саме їх небажання об'єднуватися з поляками чи росіянами. Пізніше це стало причиною штучного голоду на Україні в 20-ті роки. У всього є погані і хороші сторони.
заздалегідь пере якщо текст має граматичні помилки, його я готував у перекладачі.
У зв'язку з посиленням експлуатації селян обсяги виробництва зерна значно збільшились. Зерно почали експортувати до Голландії, Франції та Англії переважно Балтійським морем. Водночас у південних районах Речі Посполитої, наприклад у Поділлі, яке розміщувалося далеко від торговельних шляхів, випасали великі стада худоби, а згодом переганяли їх на продаж до Південної Німеччини або Італії.
В економіці України важливу роль відігравав видобуток солі, що здійснювався в Галичині, з чорноморських лиманів та озер. Високого рівня досягла обробка дерева. У лісах працювали цілі села теслярів і столярів, бондарів, стельмахів. Чинбарі шили пояси, сідла, взуття, рукавиці та інші вироби. Здебільшого на привізному металі працювали ковалі, слюсарі, мечники, зброярі. З XV ст. почали виробляти горілку. Промисловість у місті було організовано за цеховим принципом з метою захисту інтересів кожного цеху, а також для контролю за якістю і кількістю вироблених товарів.
Наприкінці XIV - на початку XV ст. засновувались нові міста і розширювались старі. Найбільшим містом у XV ст. був Львів із населенням майже 10 тис, тоді як Київ, беззахисний перед набігами татар, налічував до 3 тис. жителів. У Львові було 14 цехів, що об'єднували 36 різних професій ремісників. Процвітали й інші міста, зокрема Кам'янець, Луцьк. Внутрішня торгівля здійснювалася на регулярних ярмарках. Розвиненою була й зовнішня торгівля, особливо в Західній Україні, де проходили основні торговельні шляхи між Європою і Сходом.
Таким чином, наприкінці XIV - у першій половині XVI ст. на українських землях, які перебували під владою Польщі та Литви, відбувалися значні соціально-економічні зміни. Створювалася нова соціально-класова структура суспільства, зі зміцненням шляхти посилювався кріпосницький тиск і запроваджувалося кріпосне право.
Объяснение: