В допетровской Руси вотчиной называли земельное владение, которое передается от отца к сыну безусловно, а поместьем - такое владение, которое может передаться от отца к сыну только при условии, что сын, как и отец, служит в поместном войске, выставляет "конно, людно и оружно" свой собственный военный отряд. Это феодальный принцип военной организации, аналогичный европейскому рыцарству. При Петре I вся армия стала регулярной, феодальные ополчения были упразднены, для всех дворян была введена обязательная служба в регулярной армии, поэтому весь смысл поместья как отдельного владения со своей спецификой был утрачен. Поэтому в 1714 году было введено единое земельное владение - вотчина, или поместье, эти названия стали синонимами.
В числі перших десяти поправок, які складали Білль про права, прийнятий у 1789 році містились норми, які закріплювали основні права та свободи громадян.
В першій поправці закріплена свобода релігії, слова і друку, право на мирні збори і право звернення до уряду з петиціями про припинення зловживань.
Друга поправка гарантує право громадян носити зброю.
Третя поправка забороняє розміщення військ у будинках без згоди власника в мирний час, та допускає (у порядку, встановленому законом) — під час війни: «У мирний час жоден солдат не повинен квартирувати в будь-якому будинку без згоди на це власника; під час війни таке розквартирування може відбуватися лише у встановленому законом порядку».
Згідно з четвертою поправкою заборонено необґрунтовані обшуки і арешти осіб та вилучення майна.
П'ята поправка вказує, що ніхто не може бути позбавлений життя, свободи чи власності без законного судового розгляду, ніяка приватна власність не може бути відібрана для суспільного користування без справедливої винагороди; встановлена заборона притягати до відповідальності за одне і те ж діяння двічі та примушувати свідчити проти самого себе.
Шоста поправка закріплює права обвинуваченого на швидкий і публічний суд, ознайомитися із суттю та підставами обвинувачення, на ставку віч-на-віч із свідками, що свідчать проти нього, на примусовий виклик свідків із своєї сторони та на до адвоката
Сьома поправка стосується заборони перегляду справи, інакше як згідно із нормами загального права.
Восьма поправка встановлює заборону призначення надмірно великих застав, штрафів та жорстоких і незвичайних покарань.
Дев'ята поправка: невичерпність перерахованих в Конституції прав.
Десята поправка: повноваження, які не надані за конституцією федеральному уряду та не заборонені для виконання штатам, зберігаються за штатами чи за народом.