На мою думку, у Данила Галицького не було вибору. Він хотів розгромити монголів, навіть шукав союзників для створення антимонгольскої коаліції.
Тому він поїхав до Золотої орди, у ставку Батия, де визнав себе ординським васалом, а за це одержав ярлик (грамота) на право володіти своєю землею. В 1253 році його коронували, бо сподівався, що Рим до йому в боротьбі з монголами.
Отже, руки правління Данила Галицького були сповнені боротьби із зовнішнім ворогом, який "засліпив" йому очі.
Природне право — це вихідні принципи, на основі яких приймаються чинні норми і на підставі котрих здійснюється їхнє оцінювання. Це відбувається з урахуванням ієрархії цінностей, яку подає філософія, вирішуючи питання про ставлення людини до оточення, в тому числі й ціннісне. Норми природного права, маючи максимально широке, універсальне значення, адресовані до всіх без винятку правоздатних суб'єктів і закликають дотримуватись закріплених у них приписів, тому що останні відповідають вимогам вищої, абсолютної справедливості.[2]
(Це моя думка, але ти можеш думати по-іншому. )
На мою думку, у Данила Галицького не було вибору. Він хотів розгромити монголів, навіть шукав союзників для створення антимонгольскої коаліції.
Тому він поїхав до Золотої орди, у ставку Батия, де визнав себе ординським васалом, а за це одержав ярлик (грамота) на право володіти своєю землею. В 1253 році його коронували, бо сподівався, що Рим до йому в боротьбі з монголами.
Отже, руки правління Данила Галицького були сповнені боротьби із зовнішнім ворогом, який "засліпив" йому очі.