Объяснение:
Українська старшина, розуміючи роль і значення освіти для розвитку нації, постійно порушувала клопотання перед царським урядом про відкриття в Україні вищих навчальних закладів - університетів. Проте ці клопотання ігнорувалися. А в 1800 році уряд царської Росії своєю "милістю" позбавив Києво-Могилянську Академію статусу світського навчального закладу, перетворив її спочатку на духовну академію, а згодом на семінарію.
На кінець ХVІІІ ст. Україна вже втратила позиції передової освітньої держави. Після підпорядкування Української церкви Московському патріархатові (1686 р.) Росія робила все можливе, аби Україна не мала свого друкованого слова.
Великий внесок, і не менший, ніж у філософію, Г. Сковорода зробив у літературу. Він написав багато пісень, які широко розійшлися в народі, байок, де висміював гонитву дворян за титулами та інші людські пороки. Та одна з найбільших заслуг митця полягає в тому, що він перший у літературному процесі почав користуватися живою українською мовою. Його філософська спадщина, літературні твори мали непересічний вплив на наступні покоління, розвиток суспільно-політичної думки, формування свідомості українського народу.
Історичні твори, які виходять у першій половині XVIII ст., генетично пов'язують період Гетьманщини з княжою добою, щоправда, тут більше романтичних домислів і міфології. У 1846 р. побачив світ "Літопис Самовидця про війни Богдана Хмельницького і про міжусобиці, що були в Малій Росії, і про його смерть". Автор літопису був скромною людиною, тому ім'я його невідоме. Він, як свідчить текст, був безпосереднім учасником війни Б. Хмельницького і, напевно, дожив до кінця XVII ст.
1: А- Земства.Б- Хождения в народ.В- Временнообязанные. Г- Отрезки.
2- б.
3: А-2,4,5; Б- 1,3,6.
4. Александр 3 Миротворец.
5.Марксизм — основанная Карлом Марксом и Фридрихом Энгельсом и развитая их последователями, в частности В. И. Лениным, система философских, экономических и социально-политических взглядов, включающая: философский материализм и диалектику; материалистическое понимание истории (теорию общественных формаций).
Общее: повышение благосостояния народа, борьба против его порабощения.
Отличие:народники шли в народ и пытались поднять их на борьбу. А марксизм опирался на интеллигенцию, которая должна была организовать переворот и руководить народом, не самостоятельно отстаивать свои интересы. Народники же верили в народ как движущую силу революции.
Объяснение:
1Петра и Павла
Объяснение: