відповідь:
після смерті свого господаря, леопольд перейшов на великий завод відомого підприємця прокопія пономарьова та отримав там посаду головного майстра.
1846 року він одружується з кароліною пампель. через два роки після одруження, кеніг позичає в родини пампеля 27 тис. рублів на придбання цукрового заводу. на той час це був найменший завод зі всіх 28 існуючих заводів в петербурзі. за час господарювання кеніга завод став виробляти майже вдвічі більше цукру, що дало можливість кенігу вже через два роки повністю розрахуватися з боргами, а через три — вигідно продати своє підприємство. далі леопольд орендує завод з вдвічі більшим річним виробництвом. тоді ж він засновує компанію «л. є. кеніг».
з часом усвідомівши наскільки застаріли технології цукроваріння в петербурзі, кеніг їде до німеччини вивчати прогресивну парову систему цукроваріння, яка там була введена замість вогневої. на цукровому заводі в гамбурзі він влаштовується простим робітником. повернувшись до росії, кеніг купує ще більший завод в катерингофі і починає його перебудову та переобладнання за новою технологією. в 1857 завод почав працювати за паровою системою, завдяки чому його продуктивність значно збільшилася. поступово леопольд кеніг стає ключовою людиною в цукровій промисловості петербурга.
пояснення:
Эпоха просвещения - это значимая часть развития культуры Европы 18 века. Европейское просвещение, с одной стороны, имело общие черты в разных странах (Англия, Франция, Германия) , но с другой стороны просвещение имело ряд особенностей в каждой из стран. Возникает во Франции в пору правления Людовика 15 (внука короля солнца) . В литературе просвещения соприкасаются те идеи та практика, которая была свойственна классицизму. В 18 веке появляется несколько категорий, которые становятся ключевыми для понимания «просвещения» : свобода, равенство, братство, справедливость, общественный договор, просвещенный монарх, веротерпимость (толерантность) . Среди явлений культуры 18 век начал проводиться конкурсы сочинений по различным вопросам, т. н. «трактаты» и на одном из конкурсов первое место занял выходец их Женевы Ж. -Ж. Руссо с произведением «Общественный договор» : человек рождается в мир свободным и равным всем остальным.
Другие считали, что общество само придет к гармонии на трех принципах: свобода, равенство и братство. Свобода дается человеку от рождения, а если все люди свободны, то они от рождения равны, у них равные права (на участие в общественной жизни, на обеспечение продуктами и т. д. ) и если у людей равные права им не нужно сражаться за что-то большее, чем его равная доля. Между людьми устраняются причины конфликтов и устанавливаются братские отношения. Эта мысль была достаточно наивной и не выдержала проверки действительность. Чем активнее шло просвещение, тем шире внедрялись эти представления. Просветители не стремились сменить строй, они провозглашали идею просвещенного монарха, человека, который ставит процветание государства и народа своей главной целью, а не увеселение и роскошные обеды. Он широк в своих воззрениях, веротерпим, справедлив, гуманен.
Французское просвещение было самым заметным явлением в Европе. Последователи Руссо, Вольтера, Монтескье были во многих странах мира. Но литература вырастала не только из фр. Просвещения.