ответ:
древние люди считали своими прародителями определенты животных.они думали,что являются их потомками.древние люди появились 1 миллионов лет до н.э.они сперва занимались собирательством они собирали полезные травы,ягоды,корни деревьев.затем с обстоятельством времени появилась охота, они охотились на животных мамонтов и на многих других животных. для того чтобы поймать животное они делали дубинки.ведь дубинками было проще и легче.затем они постепенно начали развиваться они стали ловить рыбу.они ловили рыбу руками ёа затем придумали сделать копье,копьем было и удобно и легче древним людям.затем постепенно они начали приучать животных.они убивали животных чтобы пропитаться .а затем поняли что нужно приучать животных.ведь будет польза они буду довать молоко и мясо.они приручали: диких свиней,коз и т.д.но первое животное они приручили собаку.она была их лучшим другом она и защищала их и оберегать. а также она им в охоте. затем появилась земледелие,они использовали рубило для того чтобы спохвать землю.они поливали и ухаживали за семенами.это была и польза,польза в том что они собирали урожай,и употребляли в пищу.чтобы прокормится.
как то так,желаю удачи
объяснение:
Київська митрополія або Українська Православна Церква (1458—1596) — православна церковна митрополія з центром у місті Київ, яка містила в собі ряд православних єпархій під управлінням митрополита Київського і Галицького в юрисдикції Константинопольського патріарха, що утворилась у 1486 році, коли Москва самовільно обрала митрополитом на Київську кафедру Іону і тим самим відокремилася Московська єпархія від Київської Митрополії.
Таким чином, Київська митрополія яка включала в себе Галицькі єпархії і Московські єпархії опинилася розділена на дві частини: московську частину під управлінням самовільно висвяченого московським духовенством митрополита Іони і польсько-литовську частину Київської митрополії під управлінням Григорія ІІ Болгариновича. До складу Київської митрополії увійшли єпархії на території Великого Князівства Литовського (Чернігівська, Полоцька, Смоленська, Турівська, Луцька, Володимир-Волинська) та Польського королівства (Галицька, Перемишльська, Холмська). Спочатку резиденцією західноруського митрополита був Новогрудок, потім Київ і Вільно, але кафедральним містом залишився Київ.
Розділення Київської митрополії стало наслідком того, що Римська курія намагалася домогтися визнання Ферраро-Флорентійської унії православним населенням Східної Європи. З цією метою в жовтні 1458 р Константинопольський уніатський патріарх Григорій III Мамма поставив на Київську кафедру митр. Григорія (1458-1473), якого незабаром папа Пій II направив до польського короля Казимира IV Ягеллончика з проханням сприяти передачі Григорію Київської кафедри з рук митрополита Іони, Котрий перебував на Московщині. У Москві Григорія не визнали і відреклися від нього, але ряд православних єпископів в Польщі і Литві йому підкорилися. Тому митрополія відтак стала поділена на дві (унійну і православну) частково після Флорентійської і більше після Берестейської унії яка спричинила протистояння православних з уніатами у Києві.
У 1470 році митрополит Григорій ІІ під впливом православної пастви, яка не бажала перебувати під владою папи Римського, відійшов від ідей унії та повернувся в православ'я, а його митрополія увійшла в юрисдикцію православного Константинопольського патріарха.