Договори і Постановлення Прав і вольностей Війська Запорозького між Ясновельможним паном Пилипом Орликом, новообраним гетьманом Війська Запорозького, і між генеральною старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким, що за давнім звичаєм і за військовими правилами утверджені обома сторонами вільним голосуванням і Ясновельможного гетьмана урочистою присягою підтверджені року від Різдва Христового 1710, Квітня 5, при Бендерах.
Староукраїнською книжною мовою назва звучить:
Договоры и Постановлεnѧ Правъ и волностεй войсковыхъ мεжи Яснε вεлможнымъ εго милостю паномъ Филиппомъ Орликомъ новоизбраннымъ Войска Zапорожского гεтманомъ, и мεжи εнεральними особами, полковниками и тымъ жε Войскомъ Zапорожскимъ сполною з обоихъ сторонъ обрадою утвεржεnnыε и при волной εлεкції формалною присягою ωт того жъ Яснε вεлможного гεтмана потверженnые року ωт Рождεства Христова αψί, м[εся]ца априля дня ε..
Сучасна поширена назва «Конституція» походить від дослівного перекладу латинської назви оригінального документу:
Pacta et Constitutiones legum libertatumque exercitus zaporoviensis (Пакти і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького).
Історія створення
Після поразки в битві під Полтавою гетьман Іван Мазепа зі своїми найближчими прибічниками з числа козацької старшини разом із залишками українсько-шведської армії опинились на території Османської імперії, рятуючись від московської армії. Тут, не витримавши великих потрясінь року, помер Іван Мазепа. Найімовірнішим наступником був близький до гетьмана генеральний писар — Пилип Орлик. При його обранні на раді старшин було прийнято документ, що визначав права і обов'язки гетьмана. Так як попередні документи такого призначення попередніх виборів не збереглися, а цей документ супроводив вибори гетьмана декілька століть і є звичаєвим правом «Країни Козаків — України», то Договір-Конституція Пилипа Орлика є офіційно визнаною першою козацькою, українською Конституцією.
из сосны и ели; реже применялся дуб — обычно его использовали для хозяйственных построек и оборонительных сооружений. Чаще всего дом имел подклет, где хранились припасы; над ним располагалась жилая комната с печью. В жилище поднимались по наружной лестнице. Встречались также и поземные дома, стены которых утеплялись земляной подсыпкой — завалинкой. Но и в этом случае дом мог иметь погреб, заглубленный в землю. Конструктивную основу дома составляла квадратная клеть, которая рубилась «в обло» — на концах бревен сверху делалась полукруглая выемка, огибавшая вышележащее бревно.
1. Общественное движение развивалось в 3 направлениях:консервативное, либорельное и революционное (впрочем как всегда).С одной стороны поражение и жестокий суд над декабристами поселило пессиместичние настроения. С другой осталось революционное наследие декабристов. Как раз и революционеры потеряли надежду на реформирование россии сверху. 2. Недовольство властью (извиняюсь, но что-то больше не приходит в голову)3. Западники и славянофилы идут в одном направлении - либеральном: за отмены крепостного права (с инициативой "верхушки"), вообще за реформирование страны. Но западники говорят, что надо "копировать" Европу, идти по ее стопам (недаровм у них идеал в лице Петра Первого). Славянофилы же отрицают это и толкуют ,что зачем нам нужна европа? Мы отдельное государство со своей культурой и обычиями. Надо прорывать себе самим путь.
Назва
Повна назва документа:
Договори і Постановлення Прав і вольностей Війська Запорозького між Ясновельможним паном Пилипом Орликом, новообраним гетьманом Війська Запорозького, і між генеральною старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким, що за давнім звичаєм і за військовими правилами утверджені обома сторонами вільним голосуванням і Ясновельможного гетьмана урочистою присягою підтверджені року від Різдва Христового 1710, Квітня 5, при Бендерах.
Староукраїнською книжною мовою назва звучить:
Договоры и Постановлεnѧ Правъ и волностεй войсковыхъ мεжи Яснε вεлможнымъ εго милостю паномъ Филиппомъ Орликомъ новоизбраннымъ Войска Zапорожского гεтманомъ, и мεжи εнεральними особами, полковниками и тымъ жε Войскомъ Zапорожскимъ сполною з обоихъ сторонъ обрадою утвεржεnnыε и при волной εлεкції формалною присягою ωт того жъ Яснε вεлможного гεтмана потверженnые року ωт Рождεства Христова αψί, м[εся]ца априля дня ε..
Сучасна поширена назва «Конституція» походить від дослівного перекладу латинської назви оригінального документу:
Pacta et Constitutiones legum libertatumque exercitus zaporoviensis (Пакти і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького).
Історія створення
Після поразки в битві під Полтавою гетьман Іван Мазепа зі своїми найближчими прибічниками з числа козацької старшини разом із залишками українсько-шведської армії опинились на території Османської імперії, рятуючись від московської армії. Тут, не витримавши великих потрясінь року, помер Іван Мазепа. Найімовірнішим наступником був близький до гетьмана генеральний писар — Пилип Орлик. При його обранні на раді старшин було прийнято документ, що визначав права і обов'язки гетьмана. Так як попередні документи такого призначення попередніх виборів не збереглися, а цей документ супроводив вибори гетьмана декілька століть і є звичаєвим правом «Країни Козаків — України», то Договір-Конституція Пилипа Орлика є офіційно визнаною першою козацькою, українською Конституцією.
Объяснение: