№1 1-г 2-а 3-в 4-б 5-д 6-е
№2 1-в 2-г 3-а 4-б
№3 а, б, в, д
№4
Чаадаев
Род деятельности: философия, публицистика
Основные результаты: "Философические письма" (произведения, посвящённые критике действительности первой половине XIX века)
Карамзин
Род деятельности: история, литература
Основные результаты: "История государства Российского", литературные труды (например, "Бедная Лиза"), давшие начало сентиментализму, изменение языка (отказ от устаревшей лексики и создание неологизмов)
Бестужев
Род деятельности: публицистика
Основные результаты: участие в декабристском восстании
Герцен
Род деятельности: публицистика, философия
Основные результаты: публикация либеральных произведений, издание газеты "Колокол" после эмиграции
Белинский
Род деятельности: литература
Основные результаты: критика творчества Пушкина, Лермонтова, Державина
Достоевский
Род деятельности: литература, философия
Основные результаты: развитие русского реализма ("Преступление и наказание", "Идиот", "Братья Карамазовы"), анализ общественной жизни во второй половине XIX века
Мусоргский
Род деятельности: музыка
Основные результаты: отображение русских национальных черт (например, оперы "Борис Годунов" и "Хованщина")
Шишкин
Род деятельности: живопись
Основные результаты: многочисленные пейзажи, показывающие русскую природу ("Утро в сосновом лесу")
Останнім часом практично кожна людина задається питанням як потрібно харчуватися, що б бути здоровим, енергійним, активним. Кожен народ має свої традиції, культуру і свою національну кухню. Традиції кулінарії народу залежать більшою мірою від кліматичних особливостей місцевості проживання та життя.
Сьогодні ні для кого не секрет, що харчуватися потрібно саме так, як харчувалися наші предки, що жили в цій же місцевості.
Наші предки, племена Росич, русичів, поляни, древляни, боровичи, що жили вздовж Дніпра і його притоків вели порівняно скромне сільське господарство. Не дивлячись на невеликий початковий набір продуктів, їх кухня була дуже різноманітною. Наші предки вживали в їжу багаті вітамінами і білками екологічно чисті продукти.
У літній період в раціон харчування завжди входили вирощені і зібрані трави, які, втім, заготовляли і на зиму, збирали десятки видів рослин. Ранньою весною наші предки їли кропиву. Її ошпарювали, а потім поїдали м'які листя, що містять повний набір вітамінів.
Годувальником наших предків можна назвати ліс. У лісах збирали гриби, які варили, а ще більше сушили, щоб протягом зими відварювати і додавати в кашу. Білок грибів подібний м'ясному і має відмінний смак. У лісах збирали ягоди, дикі груші та яблука, коріння і велику кількість лікарських рослин. Так само ліс давав і м'ясо (дичину).
Важливе місце в харчуванні займали продукти, зібрані в лісі: гриби, ягоди, горіхи. У меншій мірі в домонгольської Русі вживали м'ясну і молочну їжу. У значних кількостях добували багату фосфором рибу. М'ясо і рибу варили, смажили, солили, коптили і в'ялили.
Основними стравами наших предків були борошняні і круп'яні вироби з жита, пшениці, ячменю, вівса, проса. До столу завжди подавалися каші, кашами називали не тільки круп'яні вироби, але взагалі всі страви з подрібнених продуктів.
У період Київської Русі найпопулярнішим блюдом була каша: пшенична, житня, гречана, пшоняна. Готували її по різному - вимочували, запарювали, варили, змішували різні крупи. Крім цього, каші варили з гарбузом, яблуками, а взимку додавали сушені сливи або сушені гриби.
За часів козацтва в Україні дуже популярним був куліш.
Ще з часів язичництва борщ був ритуальною стравою - їм угодалі дощові хмари. Обід у наших предків було своєрідним методом виховання в сім'ї. Сьогодні відомо понад 400 рецептів приготування борщу, але у кожної господині є свій секрет.
Говорячи про національну кухню не можна забути про сало. На основі багатовікового досвіду українці їли сало з цибулею, часником, квашеною капустою, тобто з природними антибіотиками і антиокислювачами. Взимку сало було обов'язковим в раціоні козаків. Саме жири - більш концентроване джерело енергії ніж вуглеводи. При згорянні в організмі лише одного грама жиру виходить 9, 3 ккал енергії. Саме сало допомагало козакам бути у відмінній формі, особливо в зимовий період.
Багатовіковий досвід наших предків залишив нам принципи здорового харчування
1. Їжа повинна бути максимально простою і натуральної.
2. Їсти потрібно те, що виростає в вашому регіоні, ідеально, вирощене своїми руками і на своїй землі.
3. Харчуватися потрібно відповідно до пори року. Влітку треба харчуватися в основному легкою, рослинною їжею. М'ясо їли в основному взимку, і в обмежених кількостях.
4.Завжди прислухатися до свого організму. Їсти тільки тоді, коли з'являється відчуття голоду ідеально ті продукти, яких потребує організм в даний момент.
5. Звести до мінімуму, а краще зовсім виключити продукти рафіновані, такі як цукор, борошно вищого гатунку, шліфований рис, манну крупу.
6. Їсти потрібно тільки в спокійному настрої. Це відноситься і до приготування їжі. Не можна приступати до трапези якщо, людина збуджена чи відчуває негативні емоції.
Потрібно пам'ятати, що ідеальна їжа - це їжа рідного дому, рідного вогнища, яка грунтується на рецептах, що передаються з покоління в покоління, на сімейні традиції, на традиціях даної місцевості, даного народу, даної національності. Це і буде ідеальним харчуванням здорової людини.
На момент окончания царствования Екатерины II Россия находилась в союзе с Австрией, Англией и Пруссией, направленном против Франции. Екатерина даже приказала А.В. Суворову начать формирование 60-тысячного корпуса для борьбы с французской революцией и восстановления там монархии. Павел I отказался от этого плана, заявив союзникам о невозможности войны с Францией, поскольку русская армия, находясь в «непрерывной» войне с 1756 г., нуждается в отдыхе. Но держаться политики невмешательства ему не удалось, и почти все царствование Павла Россия или вела войну с Францией, или находилась в состоянии войны с Англией и Австрией, достаточно часто меняя свои политические интересы. Внешнеполитическая деятельность Павла I отличалась такой же непоследовательностью, как и внутренняя. Ряд действий французского правительства заставил Павла обратить внимание на европейские дела. Его беспокойство вызывали приготовления Наполеона к египетскому походу, арест русского консула на Ионических островах, покровительство Франции польским эмигрантам, слухи о намерении французов напасть на северный берег Черного моря. Однако непосредственным поводом к началу войны с Францией явились события связанные с Мальтийским орденом. В 1797 г. император Павел I взял Мальту под свое покровительство. Этот факт проигнорировал Наполеон, и, отправляясь в Египетский поход, захватил остров. Магистр мальтийского ордена бежал. Оскорбленный Павел принял на себя звание гроссмейстера ордена. Это обстоятельство подстегнуло его к участию в новой (второй) антифранцузской коалиции, которая была образована в 1798 г. В нее, кроме России вошли Австрия, Османская империя, Англия и Неаполитанское королевство. Военные действия развернулись как на суше, так и на море. Объединенный русско-османский флот под командованием Ф.Ф. Ушакова, пройдя через черноморские проливы, вошел в Адриатическое море и летом 1798 г. овладел Ионическими островами и крепостью Корфу. (В конце марта 1800 г. в г. Константинополе была подписана конвенция об образовании там Республики Семи Соединенных Островов под вассалитетом Османской империи