У країнах Західної Європи найдавніші міста виникли за часів Стародавнього Риму. Міста виникали скрізь, куди доходила влада Риму, там, де довгий час стояли його легіони. Пізніше міста стали виникати біля стін великих замків, монастирів, які давали населенню захист від небезпеки, а також на перехресті торгових шляхів, над великими річками, біля копалень, на узбережжі морів тощо.Утворення середньовічного міста визначалося суспільним прогресом, насамперед прогресом аграрного виробництва та ремісництва. Особливе значення мав розвиток товарного виробництва, що диктувало необхідність розвитку торгівлі, створення ринкових зон - базарів, ярмарків, складів, ремісничих майстерень тощо.Становлення міст середньовічної Європи розпочалося в XI ст. і йшло двома шляхами - відродженням старих, насамперед античних та будівництвом нових. До перших відносились такі міста як Рим, Неаполь, Париж, Генуя, Ліон, Лондон. Нові міста, як правило на старих поселеннях, найраніше сформувалися в Італії - Венеція, Піза, Флоренція, Неаполь, Брі, Амальфа, на півдні Франції (X ст.) - Марсель, Арль, Монпельє, Тулуза та ін. та в Німеччині - Гамбург, Любек, Лейпциг, Магдебург.Виникнення їх саме у цих регіонах диктувалося впливом античної міської традиції та розвитком торговельних зв'язків із більш розвинутими на той час Візантією та країнами Сходу. З кінця XI ст. зростанню і процвітанню західноєвропейських міст сприяли хрестові походи. Особливо успішно розвивалися середземноморські міста - центри левантійської (східної) торгівлі.Місто від інших поселень відрізнялося присутністю торгу (ринок). Торги відбувалися на ринковій площі міста, як правило, щотижня, а великі торги - кілька разів на рік. Дня ведення торгових справ у центрі міста будувався адміністративний осередок - ратуша. Від ринкової площі розходилися головні дороги, між якими будувалися житлові будинки, постоялі двори, ремісничі майстерні. Тут жили ремісники, купці, люди вільних професій (художники, лікарі, аптекарі). Значна частина міського населення була зайнята в сільськогосподарському виробництві.Середньовічні міста Західної Європи забудовувалися стихійно, вулиці були вузькими і кривими, мешканці не мали уявлення про каналізацію і водогін. Внаслідок жахливої антисанітарії та перенаселення нерідко спалахували епідемії.Власник землі, на якій стояло місто, був його сеньйором. У його руках були суд, гроші, він присвоював значну частину міських доходів. Сеньйор надавав міським жителям деякі права та виконував певні обов'язки: встановлював митні збори, дні торгу, шляхи проїзду купецьких караванів, організовував захист міста та його жителів від нападу грабіжників. Прагнення сеньйора отримати з міста якомога більше прибутків привело до комунальних революцій. Розпочавшись із боротьби за зменшення поборів і торгові привілеї, вона переросла в боротьбу за міське самоврядування й правову організацію. Міські жителі добилися звільнення від кріпосницької залежності, а міста отримали повне або часткове самоврядування. Нерідко міські вольності й привілеї викуповувалися у феодалів за гроші.
Виды глобальных проблем К глобальным проблемам в первую очередь относятся следующие:- предотвращение термоядерной войны, создание безъядерного ненасильственного мира, обеспечивающего мирные условия для социального прогресса всех народов на основе консенсуса их жизненных интересов, взаимного доверия и общечеловеческой солидарности;- преодоление возрастающего разрыва в уровне экономического и культурного развития между развитыми индустриальными странами Запада и развивающимися странами Азии, Африки и Латинской Америки, устранение во всем мире экономической отсталости, ликвидация голода, нищеты и неграмотности, в которые ввергнуты сейчас многие сотни миллионов людей;- обеспечение дальнейшего экономического развития человечества необходимыми для этого природными ресурсами, как возобновимыми, так и невозобновимыми, включая продовольствие, сырье и источники энергии;- преодоление экологического кризиса, порождаемого катастрофическим по своим последствиям вторжением человека в биосферу, сопровождающимся загрязнением окружающей природной среды - атмосферы, почвы, водных бассейнов - отходами промышленного и сельскохозяйственного производства;- прекращение стремительного роста населения («демографического взрыва»), осложняющего социально-экономический прогресс в развивающихся странах, а также преодоление демографического кризиса в экономически развитых странах из-за падения в них рождаемости значительно ниже уровня, обеспечивающего простую смену поколений, что сопровождается резким постарением населения и угрожает этим странам депопуляцией;- своевременное предвидение и предотвращение различных отрицательных последствий научно-технической революции и рациональное, эффективное использование ее достижений на благо общества и личности.Таковы наиболее важные глобальные проблемы современной эпохи, перед лицом которых оказалось человечество на рубеже нового тысячелетия своей истории.Список глобальных проблем, конечно, не исчерпывается перечисленными выше; многие ученые как в нашей стране, так и за рубежом с определенным основанием включают в него и другие: международный терроризм, распространение наркомании и алкоголизма, распространение СПИДа, лихорадки Эбола, новые вспышки туберкулеза и малярии и другие проблемы здравоохранения, а также проблемы образования и социального обеспечения, культурного наследия и нравственных ценностей и т.д.Принципиальное значение, впрочем, имеет не составление сколько-нибудь исчерпывающего списка глобальных проблем, а выявление их происхождения, характера и особенностей, а главное - поиски научно обоснованных и реалистичных в практическом отношении их решения.Именно с этим связан целый ряд общетеоретических, социально-философских и методологических вопросов в их изучении, которые к настоящему времени сложились в последовательную концепцию глобальных проблем современности, опирающуюся на достижения современной науки и философии.Не относятся к глобальным: эрозия почв, инфляция, защита прав человека и др. Все эти проблемы действительно имеют широкий ареал распространения в мире. Глобальные проблемы - не те, что интересуют какого-то конкретного человека, что для него живо и что, наконец, побуждает его к действию, но, главным образом, те, которые являются проблемами, затрагивающими жизненные интересы большинства человечества.
Відповідь:
татари
Пояснення: