У зарубіжній пресі дуже важко відшукати матеріал, у якому економіки Індії та Китаю аналізувалися б окремо, а не в протиставленні. Мимоволі на думку спадає мудре слівце «дербі». Цим «кінським» терміном футбольні вболівальники позначають безкомпромісні дуелі, що відбуваються на змаганнях високого рангу між представниками одного й того самого регіону. Сам факт, що в цьому разі світову економічну першість оспорюють найближчі сусіди, поглиблюється не лише схожістю за багатьма параметрами, а й корінними відмінностями економічних моделей, вибраних азіатськими гігантами. Унікальними є також переваги й недоліки їхніх економік.
Китай та Індія, що стрімко зростають в економічному й демографічному сенсі, але при цьому залишаються поки що дуже бідними країнами, ось уже кілька років є об’єктом пильної уваги як експертів, так і журналістів. Пересічний обиватель має дуже чітке уявлення про темпи зростання китайської економіки, які впродовж останніх 25 років уперто тримаються біля позначки 10% приросту ВВП на рік, а також про основну рушійну силу цього безпрецедентного зростання — лавину дешевого китайського експорту, який буквально затопив увесь світ. А ось із успіхами індійської економіки мало хто обізнаний. Тамтешні досягнення в основному стосуються сфери обслуговування, переважно в галузі високих технологій. Користувачі кол-центрів із Західної Європи чи Північної Америки можуть і не підозрювати, що оператор, який відповідає на їхній дзвінок, сидить у далекому Делі. І там-таки розроблено чимало новітніх комп’ютерних «наворотів». Нинішні усереднені 6% приросту індійського ВВП теж мають блідий вигляд на тлі сусідських «драконівських» темпів, хоча і є предметом заздрощів для більшості країн світу.
Объяснение:
У середні віки життя людини як і за античної доби продовжувало залишатися залежним від природно-кліматичних умов. Саме вони визначали іб життя, заняття і навіть характер людини.
У ранньому середньовіччі (V-Х ст.), коли клімат порівняно з античними часами став більш вологим і теплим, більша частина Європи була вкрита лісами. Навіть в Італії та Іспанії, де за античних часів було розорено багато земель, лісів було більше ніж полів. Серед цього лісового моря були розкидані невеликі поселення, до яких прилягали клаптики землі, що оброблялися для вирощування городини, бобових та зернових культур.
У період раннього середньовіччя були в основному втрачені традиції землеробства античних часів, тому господарства селянина як правило орієнтувалося на освоєння лісових ресурсів. Ліс у ті часи був основним джерелом життя і доходів. Туди виганялися пастися череди худоби. Там, особливо в дубових лісах, восени набирали жиру свині, відгодовуючись на жолудях. Завдяки цьому селянин отримував на зиму гарантований запас м`ясної їжі. У лісі заготовлювалися дрова для опалення і виготовлялося деревне вугілля, важливий компонент для виробництва залізних знарядь праці і зброї. Ліс давав і будівельні матеріали, бо камінь у ті часи для будівництва був рідкістю. Крім того ліс був місцем для збирання всіляких плодів і ягід, які вносили розмаїття у убогу їжу людини середньовіччя. Особливо важливим для тих часів був мед диких бджіл, враховуючи ту обставину, що цукру тривалий час не знали. У лісі збиралися всілякі смолисті речовини для виготовлення факелів і світильників. Також заготовлювалися кора дуба, без якої не можливо було б вичиняти шкури тварин. Попіл спалених кущів підліску використовували для відбілювання або фарбування тканин. Крім того у лісі і на галявинах збирали лікарські рослини – єдині лікарські засоби тих часів.
Важливим був ліс для полювання. Всі варвари були вправними мисливцями. Щоб полювання у лісі було більш вдалим вони приручили для цього, крім собак, соколів, тхір і навіть оленів, які виманювали своїх диких родичів. Загалом ліс давав можливість простій людині, навіть у голодні роки, вижити. А голодні роки за тих часів траплялися досить часто.
Ліс був важливим компонентом і для заможних верств суспільства. Більша частина володінь великих землевласників складали саме лісові масиви. За підрахунками істориків ліс приносив їм третину доходу. Крім того тут вони віддавалися втіхам полювання.
в торговле-железо может использоваться для изготовления монет, а монеты долгое время ценились как основные деньги, альтернатив им практически не было
в ремесле-железо нужно везде, для инструментов, для изготовления продукции, и так далее.
в искусстве-железо требуется в основном в архитектуре
вывод-Основной силой, двигающей развитие промышленности, является появление новой продукции, создаваемой усилиями работников черной металлургии. Без нее стало бы невозможно машиностроение, а значит, стало бы невозможно появление тракторов и комбайнов. Черная металлургия в полной мере обеспечивает сельское хозяйство необходимой техникой. Для населения черная металлургия обеспечивает такие услуги, как продажа мотоблоков, аренда газонокосилок и другой техники. Все без исключения виды транспорта, в особенности железнодорожный и трубопроводный, зависят от работы данной отрасли.
Объяснение:
Інноваційний потенціал України поки залишається об'єктивно високим, особливо якщо мати на увазі такі важливі показники, як генерація нових ідей і нових технологій. У світових дослідницьких центрах працює багато фахівців з України, і це красномовний аргумент. Аби не втратити шанс залишатися інноваційною державою, Україні необхідно будувати міцні партнерські стосунки з Китаєм, країною, яка рухається вперед і пропонує свою підтримку на шляху інноваційного розвитку. Та чи достатньо ми знаємо про сучасний Китай? Попри безліч різноманітних публікацій щодо Піднебесної, щоправда, здебільшого базованих на західних, а то й російських джерелах, наше уявлення про сучасний Китай є далеким від реалій сьогодення.
Проте, як і в стародавні часи, Піднебесна продовжує дивувати своїми науковими дослідженнями і дарувати світові інноваційні винаходи. Пригадаємо, як винайдені китайцями у Середні віки папір, друкарство, порох і компас сприяли тому, що далекі подорожі стали можливими, що посприяло географічним відкриттям, а багато напрямків культури і мистецтв стали надбанням людства.
Крім згаданих чотирьох великих винаходів стародавнього Китаю, китайці подарували нашій цивілізації чимало інших корисних речей: шовк, фарфор, паперові гроші, арбалет, військові мистецтва «ушу», оздоровчу гімнастику цигун, газовий балон, пароварку, палички для їжі, виделку, локшину, чай, соєвий сир доуфу. Завдячуючи Піднебесній, людство отримало барабан, дзвін, скрипку ерху, гонг, повітряного змія, різнокольорові феєрверки, лак, зубну щітку із щетини, туалетний папір, а також настільну гру го, китайський гороскоп і гральні карти. У стародавніх китайських казках та легендах є надзвичайні сюжети і фантастичні тварини, небесні жителі й примари, дракони і лисиці-чаклуни. Через цих казкових героїв з глибини століть до наших днів дійшла традиційна китайська мудрість. Як і в казках, у творах китайських філософів завжди йдеться про людей і про людяність. Там і є коріння філософії сучасного китайського буття. Звідти китайці черпають душевну гармонію і вміння залишитися спокійним за будь-яких обставин. Це та основа, яка дозволяє Китаю в повній мірі розкривати творчий хист у сьогоденні.
Объяснение: