Внесок : Русь постає як могутня централізована держава Східної Європи Продовження Візантійських традиції на словянських країнах Створення самобутньої православної культури Русі 988 рік –Хрещення Володимиром Великим Київської Русі
Київська Русь, освоївши кращі досягнення європейських народів, східних слов’ян, протягом ХІ-ХІІ ст. вибудувала самобутню і високу культуру, яка посіла визначне місце серед культур країн Європи та світу. Внесок Київської Русі у розвиток світової культури
Численні археологічні знахідки та писемні джерела свідчать про самобутність культури Київської Русі й с твердження окремих науковців про іноземні впливи на неї, які особливо були популярними серед учених у ХІХ і на початку ХХ ст.
На основі багатої фольклорної традиції розвивається оригінальне письменство (художня література, повчання, ораторська проза, літописи, агіографія). Разом із народом і в середовищі народу жили обрядова усна творчість, казки, історичні перекази, легенди, ліричні пісні, прислів’я, приказки, загадки. Майже у первозданному вигляді до нас дійшли високі взірці обрядової поезії – колядки та щедрівки. Широко побутувала в Київській Русі перекладна література: філософські й богословські трактати, апокрифи, романи і повісті, історичні хроніки та вибране з них, так звані Ізборники. Вони істотно розширювали кругозір та світосприйняття давньоруського читача. Із прийняттям християнства витісняється традиційна дерев’яна архітектура, на зміну їй приходить мурована, візантійського типу, яка частково ввібрала в себе традиції будівничих Русі. Із кам’яним зодчеством приходить на Київську Русь монументальний живопис – фрески та мозаїки, з’являється іконопис.
Культурні памятки Русі
Золоті́ воро́та» — головна брама стародавнього Києва, пам'ятка оборонної архітектури Київської Русі, одна із найдавніших датованих споруд Східної Європи[1], символ Києва[2]. Свою назву одержали за аналогією із Золотими воротами в Константинополі (Царгороді) Золоті ворота
1) Причины бессилия Лиги Наций: 1.1 Англия и Франция не всегда действовали слажено по отношению к международным проблемам. 1.2 Ряд целых влиятельных стран не были участниками Лиги Наций, особенно США. Когда в 1934 году в Лигу Наций вступил СССР, из неё вышли Япония и Германия. 1.3 Лига Наций не имела сильных возможностей для того, чтобы предовращать межународные конфликты. Англию и Францию интересовали личные внутренние проблемы. 1.4 Большинство участников Лиги Наций не хотело исполнять свои обязанности 1.5 Лига Наций была ослаблена во время "Великой депрессии" после 1929 года. 2. Ось "Берлин-Рим-Токио" создавалась для того, чтобы противостоять влиянию СССР. Именно они создали Антикоминтернский пакт в 1936-1937 годах. 3.Мюнхенский сговор был подписан 29 сентября 1938. Его можно считать "предательством", так как на эту договоренность не был приглашен президент Чехословакии Е.Бенеш. По сути, судьба его страны решалась без него.
Историю городских восстаний открывает Соляной бунт 1648 г. в Москве. Участие в нем приняли различные слои населения столицы: посадские люди, стрельцы, дворяне, недовольные пробоярской политикой правительства Б. И. Морозова. Поводом для выступления послужил разгон стрельцами 1 июня делегации москвичей, пытавшихся подать челобитную царю на произвол приказных чиновников. Начались погромы дворов влиятельных сановников. Восстание в Москве получило широкий резонанс — волна движений летом 1648 г. охватила многие города. Самые упорные и продолжительные восстания были в 1650 г. А также Медный бунт в 1662 г.
Внесок : Русь постає як могутня централізована держава Східної Європи Продовження Візантійських традиції на словянських країнах Створення самобутньої православної культури Русі 988 рік –Хрещення Володимиром Великим Київської Русі
Київська Русь, освоївши кращі досягнення європейських народів, східних слов’ян, протягом ХІ-ХІІ ст. вибудувала самобутню і високу культуру, яка посіла визначне місце серед культур країн Європи та світу. Внесок Київської Русі у розвиток світової культури
Численні археологічні знахідки та писемні джерела свідчать про самобутність культури Київської Русі й с твердження окремих науковців про іноземні впливи на неї, які особливо були популярними серед учених у ХІХ і на початку ХХ ст.
На основі багатої фольклорної традиції розвивається оригінальне письменство (художня література, повчання, ораторська проза, літописи, агіографія). Разом із народом і в середовищі народу жили обрядова усна творчість, казки, історичні перекази, легенди, ліричні пісні, прислів’я, приказки, загадки. Майже у первозданному вигляді до нас дійшли високі взірці обрядової поезії – колядки та щедрівки. Широко побутувала в Київській Русі перекладна література: філософські й богословські трактати, апокрифи, романи і повісті, історичні хроніки та вибране з них, так звані Ізборники. Вони істотно розширювали кругозір та світосприйняття давньоруського читача. Із прийняттям християнства витісняється традиційна дерев’яна архітектура, на зміну їй приходить мурована, візантійського типу, яка частково ввібрала в себе традиції будівничих Русі. Із кам’яним зодчеством приходить на Київську Русь монументальний живопис – фрески та мозаїки, з’являється іконопис.
Культурні памятки Русі
Золоті́ воро́та» — головна брама стародавнього Києва, пам'ятка оборонної архітектури Київської Русі, одна із найдавніших датованих споруд Східної Європи[1], символ Києва[2]. Свою назву одержали за аналогією із Золотими воротами в Константинополі (Царгороді) Золоті ворота