Как политическая обстановка в Европе влияла на торговые отношения Англии и России?
Политические отношения между странами в 18 веке были противоречивыми, потому как воевали против друг друга в Семилетней войне 1756-1763 гг., а также в альянсе в войну за австрийское наследство 1740 – 1748 гг. Англия за долгий период войн была истощена и теряла своё могущество, боялась потерять территории и поэтому обратилась за к Екатерине 2, однако получила отказ и нежелание вмешиваться из-за дальности расположения. В последствии, она издала декларацию первого вооруженного нейтралитета.
Россия была сильным игроком в Европе. Тёплые отношения между Англией и Россией начались при Пётре 1, такой же курс продолжила и Екатерина 2. Пётр 1, посетив Англию, привёз с собой более 800 специалистов из разных сфер, а также отправил в Англию на обучение людей. Самое активное участие английские специалисты принимали в строительстве Российского флота. При Пётре 1 резко возрос товарооборот с Англией. Россия поставляла корабельный лес, парусину, железо Англии. Большая часть русских товаров, в частности из портов Балтики, вывозилась английскими и голландскими судами, из-за чего Россия лишалась денег, которые могла бы получить, если бы посредников не было. Однако, после отказа Екатерины 2 в отношения охладели.
Подробнее - на -
Объяснение:
Іншим важливим джерелом опозиції, скрушним Рішельє з властивою йому рішучістю, була меншина гугенотів (протестантська). Примирливий Нантський едикт Генріха IV від 1598 року гарантував гугенотам повну свободу совісті й відносну свободу богослужіння. Він залишав за ними велике число укріплених міст — в основному на півдні і південному заході Франції. Рішельє убачав у цій незалежності загрозу державі, особливо під час війни. Гугеноти були державою в державі, вони мали сильних прихильників в містах і могутній військовий потенціал. Кардинал волів не доводити ситуацію до кризи, проте фанатизм гугенотів підігрівався Англією, вічною суперницею Франції. Участь, прийнята гугенотами в 1627 році в нападі англійців з моря на узбережжі Франції, стала для уряду сигналом до початку дій (див. Англо-французька війна (1627 — 1629)). До січня 1628 року була обложена фортеця Ла-рошель — опорний пункт протестантів на березі Біськайської затоки.