Назовите княжество.« Оно было выделено в 1247 году младшему брату Александра Невского Ярославу Ярославичу. Быстро набирало силу. В столице княжества раньше других было возобновлено каменное строительство.»
Гіпермаркет Знань>>Зарубіжна література>>Зарубіжна література 9 клас>>Зарубіжна література: Микола Гоголь (1809-1852) — російський і український письменник. Вплив української культури на розвиток його творчості.
Zar8.jpg
Він поєднував у собі ніжного лірика з грізним сатириком-викривачем, добродушного гумориста з трагіком високої напруги, захопленого співця краси, природи і людини з нещадним суддею людської пошлості і підлоти.
М. Рильський
Гоголь, поряд з Пушкіним та Лєрмонтовим, належить до тих визначних письменників, які закладали основи російської соціально-критичної прози початку XIX ст. Але якщо критична оцінка явищ дійсності в прозі Пушкіна і Лєрмонтова набуває переважно драматичних, а почасти й трагічних відтінків, то критичний пафос у прозі Гоголя забарвлений нотками комізму і сатири.
Степан Васильченко, характеризуючи твори Гоголя, писав, що вони «одзначаються високою художністю й незрівнянним ясним гумором», і в них «ми маємо такий скарб, рівного якому не знайдеться в світовій літературі». Гоголь — перший російський прозаїк-сатирик, у творах якого із шекспірівською прозорливістю іскрометний комізм життєвих ситуацій переплетений з трагічною гіркотою роздумів про дійсність. Тому своєрідним посмертним епіграфом до творчості Гоголя стали слова пророка Єремії, викарбувані на надгробному пам'ятнику письменника: «Гірким моїм словом посміюся».
Життя Гоголя. Микола Васильович Гоголь народився 1 квітня (20 березня за ст. ст.) 1809 р. в селі Великі Сорочинці на Полтавщині. Батьки майбутнього письменника, Василь Опанасович Гоголь-Яновський і його дружина Марія Іванівна, були поміщиками середнього достатку. По батьківській лінії рід Гоголів вів своє походження від козацького полковника Остапа Гоголя, соратника гетьмана Петра Дорошенка, по материнській — мав далекі родинні зв'язки з Мазепою, Павлом Полуботком і Семеном Палієм.
Дитячі роки Гоголя пройшли в батьківському маєтку, в селі Василівці, неподалік від Диканьки, яку пізніше Гоголь уславить своїми творами. Батько Гоголя служив секретарем у царського вельможі Д. Трощинського, господаря сусіднього маєтку в Кибинцях, і писав комедії, що ставились в домашньому театрі. Атмосфера пожвавленого літературного життя, українського фольклорно-поетичного середовища, багатого на історичні перекази та народні легенди, велика бібліотека в маєтку в Кибинцях — усе це вже з раннього дитинства формувало в майбутньому письменникові інтерес до літератури, розвивало його творчу уяву та художні смаки.
З дев'ятилітнього віку Гоголь навчається в Полтавському повітовому училищі, потім бере приватні уроки у вчителя Г. Сорочинського, а далі вчиться в Ніжинській гімназії (ліцеї). У 1828 р. закінчилося навчання. Про настрій юного випускника свідчать такі рядки з його листа матері: «...я палав невгасимим завзяттям зробити життя своє потрібним для блага держави, я кипів бажанням принести хоча б маленьку користь. Неправосуддя, найбільше в світі нещастя, більш за все розривало моє серце, я поклявся жодної хвилини короткого життя свого не втратити без того, щоб не зробити блага».
1.Астраханское восстание 1705-1706гг. Причины: а)усиление налогов; б)жесткая политика со стороны администрации; в)указ о введении иностранных обычаев(напр.:в одежде). 2.Восстание под руководительством Кондратия Булавина 1707-1710гг. Причины: а)активное наступление государства на автономию Дона; б)требование возврата беглых,что нарушало законы жизни казаков; в)экспедиция Долгорукова для возврата беглых. 3.Башкирское восстание 1705-1711гг. Причины: а)произвол Петровской администрации; б)насильственное введение православия; в)призыв на военную службу; г)введение новых налогов.
В начале 1985 года новое руководство партии выбрало курс на радикальную реформу экономики. В основу экономической политики была положена концепция "ускорения социально-экономического развития страны". Выдвинутая апрельским (1985 г.) Пленумом ЦК КПСС и закрепленная XXVII съездом партии (март - апрель 1986 г.), экономическая реформа нашла свое выражение в "Основных направлениях экономического и социального развития СССР на 1986 - 1990 годы и на период до 2000 года." Под ускорением понималось повышение темпов экономического роста. Так, за 15 лет предполагалось увеличить национальный доход почти в два раза при удвоении производственного потенциала, повысить производительность труда в 2,3 - 2,5 раза. Стратегия "ускорения" была основана на всемерной интенсификации производства на базе научно-технического прогресса, структурной перестройки экономики, эффективных форм управления, организации и стимулирования труда. Чтобы быстрее получить желаемый результат, были усилены волевые рычаги, проведен ряд "кампаний". Основными из них были: антиалкогольная кампания, борьба с нетрудовыми доходами, введение госприемки, активизация человеческого фактора и др. В конце мая 1985 года, то есть спустя два месяца после избрания М.С.Горбачева Генеральным секретарем ЦК КПСС, была объявлена решительная борьба с пьянством, результаты которой должны были сказаться на значительном повышении производительности труда и укрепить трудовую дисциплину. В ряде мест ликвидировались винно-водочные заводы, вырубались виноградники. В итоге антиалкогольной кампании производство винно-водочных изделий значительно сократилось. Так, если в 1980 году выпускалось 295 млн. декалитров водки и 323 млн. декалитров вина, то в 1985 году - 238 и 265, а в 1988 - 142 и 179 соответственно. Жители стали изготовлять самогон из сахара, которого в 1984 году было произведено 160 млн. декалитров. 5 (*) Вместо повышения производительности труда борьба с пьянством вызвала нежелательные явления, а именно:- была подорвана экономическая база южных винодельческих районов, например, Нагорного Карабаха в Азербайджане, Молдавии и др;- увеличились потери рабочего времени в силу того, что возникли большие очереди за алкогольными напитками;- участились случаи отравления людей от самодельных и технических спиртосодержащих жидкостей;- значительно сократились поступления в доходную часть бюджета, возникли перебои с выплатой заработной платы, правительство начало денежную эмиссию. Впервые после войны был включен денежный станок. В результате подобного рода кампаний государственный финансово-кредитный механизм оказался разбалансированным, кризисные проявления стали возрастать. Общие показатели народнохозяйственной деятельности продолжали оставаться низкими
Гіпермаркет Знань>>Зарубіжна література>>Зарубіжна література 9 клас>>Зарубіжна література: Микола Гоголь (1809-1852) — російський і український письменник. Вплив української культури на розвиток його творчості.
Zar8.jpg
Він поєднував у собі ніжного лірика з грізним сатириком-викривачем, добродушного гумориста з трагіком високої напруги, захопленого співця краси, природи і людини з нещадним суддею людської пошлості і підлоти.
М. Рильський
Гоголь, поряд з Пушкіним та Лєрмонтовим, належить до тих визначних письменників, які закладали основи російської соціально-критичної прози початку XIX ст. Але якщо критична оцінка явищ дійсності в прозі Пушкіна і Лєрмонтова набуває переважно драматичних, а почасти й трагічних відтінків, то критичний пафос у прозі Гоголя забарвлений нотками комізму і сатири.
Степан Васильченко, характеризуючи твори Гоголя, писав, що вони «одзначаються високою художністю й незрівнянним ясним гумором», і в них «ми маємо такий скарб, рівного якому не знайдеться в світовій літературі». Гоголь — перший російський прозаїк-сатирик, у творах якого із шекспірівською прозорливістю іскрометний комізм життєвих ситуацій переплетений з трагічною гіркотою роздумів про дійсність. Тому своєрідним посмертним епіграфом до творчості Гоголя стали слова пророка Єремії, викарбувані на надгробному пам'ятнику письменника: «Гірким моїм словом посміюся».
Життя Гоголя. Микола Васильович Гоголь народився 1 квітня (20 березня за ст. ст.) 1809 р. в селі Великі Сорочинці на Полтавщині. Батьки майбутнього письменника, Василь Опанасович Гоголь-Яновський і його дружина Марія Іванівна, були поміщиками середнього достатку. По батьківській лінії рід Гоголів вів своє походження від козацького полковника Остапа Гоголя, соратника гетьмана Петра Дорошенка, по материнській — мав далекі родинні зв'язки з Мазепою, Павлом Полуботком і Семеном Палієм.
Дитячі роки Гоголя пройшли в батьківському маєтку, в селі Василівці, неподалік від Диканьки, яку пізніше Гоголь уславить своїми творами. Батько Гоголя служив секретарем у царського вельможі Д. Трощинського, господаря сусіднього маєтку в Кибинцях, і писав комедії, що ставились в домашньому театрі. Атмосфера пожвавленого літературного життя, українського фольклорно-поетичного середовища, багатого на історичні перекази та народні легенди, велика бібліотека в маєтку в Кибинцях — усе це вже з раннього дитинства формувало в майбутньому письменникові інтерес до літератури, розвивало його творчу уяву та художні смаки.
З дев'ятилітнього віку Гоголь навчається в Полтавському повітовому училищі, потім бере приватні уроки у вчителя Г. Сорочинського, а далі вчиться в Ніжинській гімназії (ліцеї). У 1828 р. закінчилося навчання. Про настрій юного випускника свідчать такі рядки з його листа матері: «...я палав невгасимим завзяттям зробити життя своє потрібним для блага держави, я кипів бажанням принести хоча б маленьку користь. Неправосуддя, найбільше в світі нещастя, більш за все розривало моє серце, я поклявся жодної хвилини короткого життя свого не втратити без того, щоб не зробити блага».
Объяснение: