ответ: Декларація прав людини і громадянина» проголошувала принцип «громадянської рівноправності», фактично, у усіх пунктах, але ми відзначимо кілька статей
Стаття 1 говорить про свободу і рівність всіх людей у своїй гідності та правах.
Стаття 2 говорить про те, що кожна людина має права і свободами незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, політичних переконань, походження, майнового стану і так далі.
Стаття 13 говорить про право кожного на вільне пересування (в 1ом пункті) і на право залишати і повертатися в країну (у 2Ом пункті).
Стаття 15 про право кожної людини на громадянство, і про те, що ніхто не може бути позбавлений громадянства довільно, і про право на зміну громадянства.
Незважаючи на своє важливе значення, «Декларація прав людини і громадянина» була лише збірником основних принципів, на яких повинні ґрунтуватися закони держави. В ході революційних перетворень неодноразово робилися спроби створити новий кодекс законів, але вдалося це лише в часи правління Наполео на Бонапарта. Після тривалої і кропіткої роботи юристів в 1804 р. був оприлюднений Цивільний кодекс (Ілл. 5). Пізніше з'явилися кримінальний і комерційний кодекси. Цивільний кодекс набув чинності у Франції і деяких залежних від імперії державах.Він став основою законодав.
У Цивільному кодексі послідовно захищалося право приватної власності: «Власність є право користуватися і розпоряджатися речами абсолютним чином, якщо тільки здійснення цього права не стає заборонене законами або регламентами». Порівняйте ставлення до власності в " декларації
прав людини і громадянина» і Цивільному кодексі. Можна говорити про помітні відмінності між двома документами?
Однак у Цивільному кодексі далеко не завжди дотримувався принцип рівності. Права жінок обмежувалися, влада батька в сім'ї була майже абсолютною.
У Цивільному кодексі сказано: «Чоловік зобов'язаний надавати заступництво своїй дружині, дружина — послух чоловікові». Чому ця стаття вважається прикладом безправного становища жінок?
Незважаючи на недоліки, Цивільний кодекс гарантував збереження багатьох завоювань Великої французької революції. Перш за все він проголошував рівність можливостей і недоторканність власності.
Опричнина
Царь Иван Грозный
Года 1565-1572
Опричнина Ивана Грозного - это разделение всех земель страны на:
1. Опричнина — земли, которые царь изымает в свое собственное (государственное) управление.
2. Земщина — земли, которыми продолжали ведать бояре.
То есть царь пытался создать самодержавие (иметь безусловную власть), ослабить роль бояр, ликвидировать их независимость.
Итоги:
Значительное усиление самодержавной власти царя.
Сокращение влияния бояр на дела государственные.
Сильный экономический упадок страны, который наступил в результате того раскола, который наметился в обществе из-за опричнины.
Введение заповедных лет в 1581 году. Заповедные лета, которые запрещали переход крестьян от одного землевладельца к другому, были обусловлены тем, что населения центральной и северной части России массово бежали на юг. Тем самым они от действий власти.
Разгром крупных боярских угодий. Одни из первых шагов опричнины были направлены на то, чтобы уничтожить и отобрать у бояр их имущество, и передать это имущество государству. Это было успешно реализовано.
Объяснение: