був головний гетьман, який управляв усим самостійно. Але також були відповідальні за суд (судді ), фінансисти, канслери. цікаво те, що гетьман не мав право відмовитися від цієї посади, бо його можуть за це вигнати з Січі
Подробнее - на -
Объяснение:
Объяснение:
Главным источником сведений о приглашении варягов на Русь до сих пор остается «Повесть временных лет». Летопись сообщает нам, что в 862 году варяг Рюрик с братьями был приглашен княжить в Новгород. Принято считать, что инициаторами этого приглашения выступили племена чуди, ильменские словене и кривичи. Причиной стала междоусобица, разгоревшаяся между племенами, жившими на новгородских землях.
Это событие летописцы и последующие историки взяли за основу и стали традиционно считать началом государственности восточных славян, а в историографии оно получило название «Призвание варягов».
Версий о происхождении князя Рюрика в настоящее время существует несколько. Две из них являются основными: одна – норманнская, другая – западнославянская. Предположительно, он родился в 817 году, и сторонники норманнской теории отождествляют его с конунгом Рёриком из Ютландии (Дания). А согласно славянской версии считается, что он представитель княжеского рода ободритов, его славянское родовое прозвище связано с соколом и звучит как «рарог».
Объяснение:
Запоріжжя стало зародком нової української державності. Козаки створили органи влади, які поступово зосереджувалися у руках козацької адміністративної та судової влади.
Кіш очолював виборний кошовий отаман. Йому допомагали виборний суддя, писар, обозний осавул, хорунжий. Найважливіші питання військового та політичного характеру розглядалися на засіданнях Військової ради.
Існували також ради на рівні куренів, які називалися сходками і які збиралися для вирішення питань місцевого значення.На Запорізькій Січі державна система народилася з військової організації, тому державні органи, адміністративно-територіальна система, посади були як військовими одиницями так і державними. Кошовий отаман (гетьман), військовий суддя та військовий писар складали так звану військову старшину. Вони обиралися Військовою радою щорічно 1 січня.
Кошовий отамана (гетьман) зосереджував у своїх руках вищу військову, адміністративну і судову влад. Його влада не була абсолютною, він звітувався перед Військовою радою, його повноваження обмежувалися річним терміном перебування на посаді.
Військовий суддя був другою службовою особою на Запоріжжі. Він здійснював суд над козаками і призначав начальника артилерії.
Військовий писар завідував канцелярією і вів всі письмові справи Запоріжжя.
Військовий осавул слідкував за дотриманням козаками порядку в Січі, відав охороною кордонів, заготівлею продовольства для війська тощо.