Энергетическая функция. ...
Транспортная функция. ...
Деструктивная функция. ...
Концентрационная функция есть накопление определенных веществ в живых существах.ответ:
А1-1
А2-3
А3-2
А4-4
А5-3
А6-2
А7-2
А8-3
А9-3
А10-3
А11-4
А12-3
А13-3
А14-2
В1-Б,В,Д,Е
С1
Основу биомассы суши составляют разнообразные зелёные растения, затем идёт биомасса, представленная разнообразными животными и в самом конце - биомасса, которую образуют разнообразные микроорганизмы.
Соотношение биомассы в почве уходит в сторону разнообразных отмерших частей растений и других органических соединений, образующихся в результате деятельности живых организмов (она превалирует), а вслед за ней идет биомасса, складывающаяся из различных животных и микроорганизмов, проживающих в почвенной среде.
Биомасса мирового океана распределена примерно напополам между растениями и животными в купе с микроорганизмами, с небольшим уклоном в сторону последних.
С2
1. Энергетическая функция. Она определяется свойствами светочувствительного вещества хлорофилла зеленых растений, с которого растения улавливают, аккумулируют солнечную энергию, преобразуют ее в энергию химических связей молекул органических веществ. Органические вещества, созданные зелеными растениями, служат источником энергии для представителей иных царств живых существ.
2. Транспортная функция. Пищевые взаимодействия живого вещества приводят к перемещению огромных масс химических элементов и веществ против сил тяжести и в горизонтальном направлении. В этом перемещении заключается транспортная функция живого вещества.
3. Деструктивная функция. Минерализация органических веществ, разложение отмершей органики до простых неорганических соединений определяет деструктивную функцию живого вещества. Данную функцию в основном выполняют грибы, бактерии.
4. Концентрационная функция есть накопление определенных веществ в живых существах. Раковины моллюсков, панцири диатомовых водорослей, скелеты животных — все это примеры проявления концентрационной функции живого вещества.
5. Живое вещество преобразует физико-химические параметры среды. В этом проявляется еще одна главная функция живого вещества — средообразующая. Например, леса регулируют поверхностный сток, увеличивают влажность воздуха, обогащают атмосферу кислородом.
Объяснение:
Попри поступове зростання відмінностей між простим людом і новосформованою племінною знаттю землеробське суспільство східних слов'ян IX ст. залишалося порівняно однорідним в етнічному та соціальному відношенні, але внаслідок швидкої розбудови Києва до слов'янського середовища потрапляють варязькі воїни-купці, фінські мисливці, тюркські найманці, грецькі ремісники, вірменські та єврейські торгівці. З піднесенням міст стали процвітати купці та ремісники.
На щабель нижче від бояр стояла міська знать, або, як її ще називали, — люди, що часто вважались «середнім класом» Києва. Найвизначніші його представники були великими купцями, що займалися міжнародною торгівлею, вступали в родинні зв'язки з боярами й домінували у міській політиці. Порівняно з бюргерами Західної Європи тих часів міська знать Київської Русі була далеко могутнішою й численнішою, навіть після того, коли занепад торгівлі у XII ст. призвів до часткового зменшення її ролі. До менш впливових і бідніших городян, яких ще називали «молодшими людьми», належали дрібні торгівці, крамарі, високомайстерні ремісники, зокрема зброярі, каменярі, гончарі, ювеліри, що гуртувалися в ремісничі корпорації (цехи). Найнижчу сходинку соціальної драбини міста займала «чернь» — ті, хто нічого не мали й наймалися на «чорну роботу».
Історики довгий час міркували над тим, щоб виявитспільні риси між суспільством Київської Русі та середньовічного Заходу. І зокрема, їх цікавило питання, чи скрізь європейський феодалізм передував добі індустріалізації. Радянські історики вважають само собою зрозумілим, що Київська Русь була феодальним суспільством.