Знання про наших попередників, людей, що колись жили на Землі і історія розвитку нині живе цивілізації в її давній, маловідомий період, напевно, у всіх викликає пекучий інтерес. Відомості про це ми можемо знайти у багатьох авторів, а також в релігійній літературі. Але не будемо займатися власними дослідженнями, а звернемося з цього питання до досліджень д.м.н. професора Ернста Рифгатович Мулдашева. Ернст Мулдашев - добре відомий у світі вчений-офтальмолог, який винайшов лікувальний матеріал "Іноплант", службовець цілям регенерації тканин при лікуванні очних хвороб. Е. Мулдашев, практикуючий хірург очної і пластичної хірургії, особисто робить 300-400 операцій на рік, працював у багатьох країнах світу.
Але, крім того, професор Е. Мулдашев, невгамовний дослідник, якого цікавлять багато фундаментальних питань життя людей на Землі.
З усією серйозністю зайнявшись цими дослідженнями, він зробив ряд експедицій до Індії, Непал і Тибет, де, використовуючи відкритий ним метод дослідження під назвою "офтальмогеометріі", вивчав стародавні цивілізації, питання генофонду, зв'язку земних цивілізацій з тонким світом і всесвіту взагалі.
Вельми цікавими виявилися його відомості про минулі земні цивілізації, про що ми і розповімо вам в цій статті.
Ним встановлено, що нині живе на Землі людство - це п'ята за рахунком цивілізація (або раса), до нас їх було ще чотири. І взагалі все відбувалося приблизно так.
Найпотужніша, незбагненна нашим розумом і незрозуміло звідки виникла цивілізація, яку ми називаємо Богом, на основі певних, що діють у Всесвіті законів, створює тонкоматеріальний світ. Це світ, матерією якого, схоже, є різні енергії, які ми, люди, своїми органами почуттів сприймати не можемо, і тому мало що про нього знаємо. Але тонкий світ розвивався, збільшував рівень своєї цивілізації і в певний момент йому для чогось (звичайно, з метою прогресу і розвитку) знадобився фізичний світ, тобто наш тривимірний світ, в якому ми живемо. Тонкий світ на той час був, ймовірно, вже в достатній мірі розвинений, і він створив планетну систему, а на планеті Земля - природу, живих істот і в тому числі людини
Історія української-російських відносин досить давня і суперечлива. Починаючи від виникнення Київської Русі по даний час український та російський народи живуть по сусідству, економічно- та культурно співпрацюють, конкурують, інколи не знаходять спільну мову.
Сьогодні Україна для Росії є стратегічним партнером в СНД і на міжнародній арені. Для народів наших країн характерні традиційно дружні, теплі, практично родинні стосунки. Це дуже благодатне підґрунтя, на якому зусиллями керівництва наших країн росіян та українців ми будуємо нову систему міждержавних відносин. Засновується вона на засадах рівноправності, добросусідства, взаємовигідного співробітництва. Зрештою, все це і є складові стратегічного партнерства для майже 200 мільйонів людей, які живуть на величезному від Карпат до Тихого океану.
Найпоширеніші у великоросійському, польському та українському націоналістичному середовищах погляди на Україну — як на частину "єдиної ("триєдиної") і неподільної Росії", як на "східні околиці" "Польщі від моря до моря" або як на повністю самостійну країну та самодостатній народ, який не причетний безпосередньо до Росії та Польщі, але постійно ущемляється ними, — це для відстороненого погляду історика не привід для марних навколо політичних і етноцентристських виснажливих суперечок, а взаємне накладання чи навіть конфлікт "ідеальних Батьківщин".
Два головних підходи до розуміння етнічності в сучасній науці — примордіальний (об’єктивістський), що розглядає етнос як певну спільноту, яка існувала завжди в минулому й існує тепер, має спільних предків і єдину расово-біологічну "породу" (різновидом примордіалізму є і теорія етногенезу Льва Гумільова), та модерністський, що розуміє етнос у суб’єктивістському ключі, — як насамперед уявлювану спільноту, створену на основі тотожності кожного члена створеному культурною елітою національному міфу.
Історія, як відомо, сповнена націй, які "не відбулися". Об’єктивні етнографічні особливості етнічної групи, мова, культура, навіть властиві етносу характерні стереотипи поведінки — це лише передумови для утворення нації, в результаті може нічого й не вийти. Приміром, в історії Росії існували й існують досі об’єктивні етнологічні передумови для утворення, щонайменше, трьох народів: північно великорусів, південновеликорусів і сибіряків.