Причинами подъема политической активности российского общества осенью-зимой 1904 г. определенно были трудности в экономике и неудачи в войне с Японией. Это, в свою очередь, обострило проблему нерешенности ряда других вопросов политики, экономики и национально-религиозного аспекта в России. Политическая оппозиция стала обретать вес в обществе. Это было время, когда любой клуб по интересам мог превратиться в политическую партию. Созданная в 1904 г. священником Г. А. Гапоном культурно-просветительская организация профсоюзного типа "Собрание русских фабрично-заводских рабочих" также была втянута в этот процесс. Но не следует думать, что эта организация, насчитывавшая тысячи членов и сочувствующих, сразу превратилась в политическое движение.
Первоначально контакты с политической оппозицией и идея составления рабочей петиции царю имели место в основном в «верхах» Собрания, которое составляли Гапон и его окружение. И они ждали удобного момента, чтобы заявить о себе, как о политическом движении. Гапон позднее вспоминал: «…наша рабочая петиция должна быть подана только в один из критических моментов вроде падения Порт-Артура, поражения эскадры Рожественского, казавшегося неизбежным, но и при таких обстоятельствах необходимо было поддержать ее соединенными усилиями рабочего класса»
Причинами подъема политической активности российского общества осенью-зимой 1904 г. определенно были трудности в экономике и неудачи в войне с Японией. Это, в свою очередь, обострило проблему нерешенности ряда других вопросов политики, экономики и национально-религиозного аспекта в России. Политическая оппозиция стала обретать вес в обществе. Это было время, когда любой клуб по интересам мог превратиться в политическую партию. Созданная в 1904 г. священником Г. А. Гапоном культурно-просветительская организация профсоюзного типа "Собрание русских фабрично-заводских рабочих" также была втянута в этот процесс. Но не следует думать, что эта организация, насчитывавшая тысячи членов и сочувствующих, сразу превратилась в политическое движение.
Первоначально контакты с политической оппозицией и идея составления рабочей петиции царю имели место в основном в «верхах» Собрания, которое составляли Гапон и его окружение. И они ждали удобного момента, чтобы заявить о себе, как о политическом движении. Гапон позднее вспоминал: «…наша рабочая петиция должна быть подана только в один из критических моментов вроде падения Порт-Артура, поражения эскадры Рожественского, казавшегося неизбежным, но и при таких обстоятельствах необходимо было поддержать ее соединенными усилиями рабочего класса»
ответ: 1. Історично християнство почалося на Близькому Сході, частина якого була завойована Римською імперією, яка до 15-го століття також займала більшу частину Європи. Починаючи з перших послідовників Ісуса Христа, християнство поширилося на Близький Схід і вздовж Середземного моря в інші частини Римської імперії. Хоча віруючі стикалися з періодичними римськими гоніннями, релігія росла, і деякі вчені вважали, що її ідея про воскресіння мертвих і безсмертя духу була привабливою для богословських ідей, тоді як інші вважають, що практичні зусилля церкви з надання до бідним були важливо в його зростаючої популярності . Незважаючи на всю славу Римської імперії, люди жили в світі, в якому існувало нерівність, в якому була величезна злидні. Деякі люди були дуже багаті і мали безмежну владу, а інші були екстремально бідними. Крім того, в світі часто була чума і інші хвороби, і не було громадської охорони здоров'я і лікування.
Християнство почало поширюватися на північ і захід в Європу, його несли купці, місіонери і римські солдати. Деякі римляни прийняли нову релігію, яка пропонувала духовні дари, обіцяла також безсмертя, майбутнє життя, яка буде звільненням від хвороб і від бідності, аскези. Хоча християни піддавалися переслідуванням аж до Міланського едикту в 313 році нашої ери, незабаром після цього Римська імперія впала в 476 році нашої ери, але християнство залишилося тут.
2.Єрети́к, жін. єрети́чка[1] (від грец. αἵρεσις) — особа, що виступає проти загальноприйнятого в суспільстві вчення, віровідступник.
Інквізи́ція (лат. Inquisitio, від inquiro, «розслідувати, розшукувати») — у християнстві особливий церковний інститут для боротьби з єресями.
Епоха Відродження або Ренесансу (від фр. Renaissance) являє собою період європейської історії, ознаменований багатьма культурними перетвореннями. Ренесанс прийшов на зміну Середньовіччю і став проміжною ланкою між середніми віками і епохою Просвітництва.
Гумані́зм — течія в західноєвропейській культурі епохи Відродження, яка визнає людину найвищою цінністю у світі.
Схоластика — це тип релігійної філософії, для якого характерне принципове панування теології над усіма іншими формами пізнання, знання.
Алхі́мія — це загальна назва систем трансформації людини, що засновані на метафорі хімічних перетворень та використанні хімічних сполук.
3. прости я не знаю(
4.Християнство є найбільш значною світовою релігією нашого часу, в якій розрізняють три головні напрями: православ'я, католицизм та протестантизм, а також численні більш дрібні різновиди. Головним об'єктом шанування християн є Ісус Христос, якого більшість християнських релігій вважає водночас і Богом, і людиною, а дехто — тільки Богом або тільки божественним посланцем. Усі християни вірять або тільки думають, що праведних після смерті чекає винагорода у вигляді вічного блаженства в раю, а грішників — покарання, яке вони уявляють собі по-різному.
Християнство виникло у другій половині 1 ст. в одному із східних районів Римської імперії — Палестині. Головною соціальною причиною виникнення християнства було безсилля пригноблених у боротьбі з гнобителями. Пригноблені неодноразово підіймалися на боротьбу за своє визволення. Проте усі повстання неминуче зазнавали поразки. Жорстокі розправи з повстанцями посилювали настрої загальної апатії, відчаю та безнадії, а щоб продовжувати жити в таких умовах треба було мати якусь перспективу в житті. Та частина рабів і пригноблених, котра відмовилася від боротьби, знайшла розраду в релігії.
У формуванні конкретних особливостей нової релігії відіграв і свою роль також цілий ряд інших соціальних обставин. Існування імперської влади сприяло виробленню уявлення про єдиного Бога на небі. Посилення економічного, політичного та ідейного спілкування між народами (як наслідок утворення Римської імперії) породило в свідомості людей уявлення про наднаціонального Бога, який обіцяв ння усім людям незалежно від їхньої національності. Розклад рабовласницького суспільного ладу вимагав від можновладців ідеологічних засобів впливу на маси і привів їх у зв'язку з цим до підтримки християнської релігії.
Античне християнство мало свої ідейні джерела, головними з яких були іудаїзм, релігійно-філософські вчення Філона та Сенеки, ідеологія кумранської общини, релігії східних народів Римської імперії.
Объяснение: