Головною причиною є те, що перші літери були стилізовані і являли собою окрему картинку. Зазвичай автори писемних пам'яток вважали за потрібне додати до просто тексту ще й ілюстрацію, а також різноманітні орнаменти, тому такі книги були своєрідним поєднанням як писемних так і образотворчих пам'яток. Також через цінність матеріалів та величезну трудоємність вони були надзвичайно дорогі та існували в невеликій кількості, тому були розкішшю.
Найдавніші рукописні книги з'явились в Україні у період Київської Русі із запровадженням християнства. У першій половині XI століття князь Ярослав Мудрий заснував при Софійському соборі скрипторій (майстерню для переписування книг), забезпечений великою бібліотекою, кваліфікованими писарями і художниками. Саме звідси вийшли найдавніші рукописні пам'ятки: Остромирове Євангеліє (1056-1057), Ізборники Святослава (1073 і 1076). Книжна справа в цей час була добре налагоджена і в Києво-Печерській лаврі. У XII-XIV ст. важливими центрами книгописання стають монастирі Галицько-Волинського князівства (звідси, ймовірно, походять Христинопольський Апостол, XII ст.; Бучацьке Євангеліє, 12-13 ст.; Добрилове Євангеліє, 1164; Холмщини Євангеліє (Холмське Євангеліє), кінець XIII ст.; Бесіди Григорія Двоєслова, друга пол. XIII ст.; Євсієве Євангеліє, 1283), а також Чернігівського, Новгород-Сіверського, Переяславського князівств (пам'ятки не збереглися). До київського книжкового осередку належить найвидатніша пам'ятка рукописного мистецтва ранньої доби -- Київський Псалтир (1397), оздоблений 302 високохудожніми мініатюрами. Найдавніші книги переписувались на пергаменті (спеціально обробленій і пристосованій для письма шкірі молодих тварин -- ягнят, телят, козенят). Тривалий час пергамент був привізний, лише з XII-XIV ст. почали користуватись матеріалом місцевого виробництва. Давні книги переписувались уставом -- високим, урочистим письмом, що передбачало пропорційність кожного знака. Робота переписувачів була дуже повільною і вимагала скрупульозного виконання. У художньому оформленні книг переважали орнаменти "візантійського" і "тератологічного" ("звіриного") типу, мотиви, запозичені з книг болгарського походження, проте з включенням оригінальних елементів.
Объяснение:
1. Назовите причины первой мировой войны.Передел мира,ослабление конкурирующих государств,сохранение старых и захват новых колоний.
2. Какое событие стало поводом к войне?Убийство наследника австрийского и венгерского престола эрцгерцога Франца Фердинанда в Сараево.
3. Выберите правильный ответ:
1. Окончательно Антанта была сформирована:в 1907 г.
2. Страны, входившие в Тройственный союз:Германия, Италия, Австро-Венгрия.
3. Первая мировая война шла в:1914—1918 гг.
4. Немецкий план введения войны назывался: «план Шлиффена» .
5. Основное противоречие в международных отношениях конца XIX — начала XX в. возникло между:Англией и Германией.
6. Кто является лишним в ряду?Виктор Эммануил II .
7. В первой мировой войне принимали участие: 38 стран.
8. В Четверной союз не входила:Италия.
9. Австро-Венгрия объявила войну Сербии:28.07 1914г.
10. В 1915 г. маневренная война идет на: Западном фронте.
11. В Антанту не входила: Румыния, Болгария.
12. Германия объявила войну России:28 июля 1914 г.
13. «План Шлиффена» предусматривал ведение:молниеносной войны.
14. В Первую мировую войну погибло: 10 млн человек.
15. Брестский мир подписан: 3 марта 1918 г.
16. Расположите в хронологической последовательности:
а) капитуляция Германии-октябрь 1918 г.
б) убийство в Сараево Франца Фердинанда-июнь 1914 г.
в) объявление США войны Германии-апрель 1917 г.
г) вступление Турции в Первую мировую войну-ноябрь 1914 г.
д) вступление Италии в войну на стороне Антанты-май 1915 г.
ответ:б,г,д,в,а.
Вариант 2
1 Первая мировая война для России началась 1 августа 1914 года.
2 Цели и планы Франции в Первой мировой войне:вернуть территории ,утраченные после Франко-Прусской войны 1871 года.
3 Битва на Марне развернулась в сентябре 1914 года.
4 "Верденская мясорубка"-это сражение у города Верден,в результате которого погибло свыше 1 млн.чел.
5 Впервые англичане применили танки в битве на Сомме.
6 Цели и планы России в Первой мировой войне:установить контроль над черноморскими проливами.
7 Наиболее "оскорбительной" для Германии была статья 231 Версальского мирного договора ,которая предусматривала объявление Германии единственной виновницей войны.
8 Заполните таблицу.
Страны-победительницы в Первой мировой войне:Великобритания,Франция,Италия,США,Япония.
Страны,побеждённые в Первой мировой войне:Германия,Австро-Венгрия,Турция,Болгария.
9 Выпишите даты важнейших сражений в Первой мировой войне.
А) Битва на Марне-5-12 сентября 1914 г.
Б) "Верденская мясорубка"-21 февраля-18 декабря 1916 г.
В) Битва на Сомме-1 июля-18 ноября 1916 г.
Г) Брусиловский прорыв-22 мая-7 сентября 1916 г.
Д) Ютландское сражение-31 мая-1 июня 1916 г.
Е) "Бойня Нивеля"-16 апреля-май 1917 г.
Ж) Сражение под Амьеном -8-13 августа 1918 г.
10 Почему провалился план молниеносной войны против Франции:план исходил из устаревшего представления о том,что Россия слаба и не может серьёзно угрожать Германии на Востоке,а Англия не окажет активной поддержки Франции;бельгийские войска оказали заметное сопротивление немцам;англичане успели высадиться во Франции и активно вступили в военные действия;наступление русских войск на Восточном фронте отвлекло часть сил германской армии от французского театра военных действий.
11 В Первой мировой войне принимали участие 38 стран.
12 В Четверной союз не входила Италия.
13 Австро-Венгрия объявила войну Сербии 28.07.1914.
14 В 1915 г. маневренная война идёт на Западном фронте.
Історія стародавніх цивілізацій охоплювала період з IV тис. до н. е. до падіння Західної Римської імперії у V ст. н. е. Склалися два типи господарської організації — східне і античне рабство
Проте їм були властиві спільні риси: ручна технологія з індивідуальними та спільними знаряддями праці, провідна роль землеробства і натурального господарства, позаекономічний примус як засіб організації та привласнення суспільної праці.
Східне рабство виникло в IV тис. до н. е. в Стародавньому Єгипті. Вигідне стратегічне та географічне положення сприяло його політичному та економічному розвитку. Зокрема, швидко розвивалося землеробство на високоурожайних, поливних землях долини Нілу.
Другою важливою галуззю господарства було тваринництво, яке відтіснило мисливство. Єгиптяни винайшли соху, навчилися виливати з міді ножі, сокири, наконечники стріл, посуд.
Проте найбільшим їхнім господарським досягненням стала зрошувальна система землеробства. Заболочена, непридатна для життя долина Нілу у III тис. до н. е. перетворилася на квітучий оазис, коли Верхнє і Нижнє царства об'єдналися в єдину державу.
Побудувати цей гідротехнічний комплекс, підтримувати його, давати надлишки сільськогосподарської продукції могли тільки великі вільні сільські громади.
Поступово фараони, жерці, державні чиновники присвоїли общинні землі, перетворивши вільних селян на залежних від себе виробників. Згодом стародавні єгиптяни навчилися виплавляти бронзові вироби, виробляти тонке льняне полотно, прикраси з золота і срібла. Особливо високого рівня розвитку досягла обробка каменю.
І сьогодні дивують своєю величчю і таємничістю єгипетські піраміди. Оскільки на півночі Єгипту переважало тваринництво, а на півдні землеробство, то між цими областями виникла жвава торгівля. У ринкові відносини втягнулися Сінайський півострів, Нубія та Лівія, які були завойовані Єгиптом. Купці торгували золотом, сріблом, міддю, оловом, шкірами, слоновою кісткою, деревиною. У країні існували рабські ринки, де вільно купували і продавали невільників.