1. Социальные причины:
-раскол дворянского сословия на старое и новое дворянство (джентри – активно при земледелие к новым капиталистическим отношениям)
-противоречия между англиканской церковью и идеологией пуританизма.
2. Экономические:
-огораживание
-введение новых пошлин королём без разрешения парламента
-монополия короля на производство-продажу некоторых товаров внутри страны
-незаконные поборы
-торговля монополиями
-рост цен
-расстройство торговли и промышленности
-усиление эмиграции.
3. Политические:
-смена правящей династии
-противостояние короля и парламента
-казнокрадство
-недальновидная внешняя политика
-женитьба Карла I на католичке
-роспуск Карлом I парламента
-гонения на пуритан
-ужесточение цензуры.
Объяснение:
ответ: отметь если не сложно мой ответ как лучший!
Были обязаны проводить в жизнь решения парламента. Следовательно, важнейшие вопросы теперь решал не король, а парламент. Власть от короля перешла к парламенту, состоявшему из богатых землевладельцев и крупной буржуазии. Народные же массы не имели избирательных прав и не были представлены в парламенте.
В результате английской буржуазной революции были устранены неограниченная королевская власть, господство феодальных помещиков и подчиненной королю церкви.
К власти пришло новое дворянство и верхушка буржуазии - купцы, банкиры. Были устранены препятствия, тормозившие развитие капитализма. После революции в Англии быстро развивались сельское хозяйство и промышленность с наемными рабочими, особенно шерстяные и железоделательные мануфактуры, росли города.
Крестьяне, которые обеспечили победу буржуазии, не только не получили землю, но и окончательно ее лишились. В основном в сельских местностях происходили массовые насильственные огораживания общинных земель при поддержке парламента и местных властей. В результате огораживаний произошло окончательное разорение крестьян. Разорившиеся крестьяне шли работать в города или, терпя большие лишения, переселялись в английские колонии в Америке.
Под защитой данной вновь изданного закона о мореплавании, по которому торговые связи Англии и ее колоний могли вестись только на английских кораблях, бурно развивалась английская торговля с заморскими колониями. Англия, начав войны с Голландией, победила и ослабила Голландию, своего главного соперника в морской торговле и в колониях. Развитие Голландии было сильно задержано понесенными ею от Англии поражениями.
За счет ограбления колоний и торговли рабами составлялись огромные богатства английской буржуазии.
Английская буржуазная революция XVII в. была важным событием европейской и даже мировой истории. Она привела к победе капиталистического строя в Англии и открыла историю нового времени, или новую историю.
В средние века господствовал феодальный строй. Тогда преобладало сельское хозяйство, основными классами были землевладельцы-дворяне и крестьяне. Между ними шла классовая борьба. Феодалы-дворяне заставляли работать на себя крестьян, требовали от них барщину и оброк, эксплуатировали их, жили за счет их труда. В новое время установился капиталистический строй; господство перешло от дворян-феодалов к буржуазии. Капиталистический строй основан на наемном труде, на эксплуатации рабочих буржуазией.
Переход от средних веков к новому времени - это переход от феодального строя к капиталистическому.
ИТОГИ АНГЛИЙСКОЙ РЕВОЛЮЦИИ 17 ВЕКА
В середине XVII в. в Англии развивались товарное, капитал диетическое сельское хозяйство и мануфактуры.
Карл I Стюарт, феодальные помещики, а также подчиненная королю церковь тормозили развитие передового в то время капиталистического производства.
Во время революции новые дворяне и буржуазия вместе с народом боролись против короля и феодалов, но, придя к власти, они подавили народное движение.
эта Революция произошла в XVII в. в Англии была буржуазной, так как она уничтожила препятствия, тормозившие развитие капитализма. Новые дворяне и купцы, придя к власти, ограничили королевскую власть в пользу парламента, состоявшего из представителей нового дворянства и буржуазии.
В результате революции в Англии победил и начал бурно развиваться капитализм. Английская буржуазная революция XVII в. открыла эпоху новой истории, ее первый период -победы и утверждения капитализма.
Объяснение:
Если что всю информацию брала с интернета:)
я из 6 класса
рада за !
Поширення у всій католицькій Європі вимог реформи церкви на чеському ґрунті отримало розвиток у творах професора Празького університету Яна Гуса (1369-1415 pp.). Він був деканом і ректором університету, але всенародну славу йому принесла не наукова та навчальна діяльність, а проповіді у Віфлеємській каплиці. Він вимагав секуляризації церковного майна, ліквідації особливих привілеїв духовенства, викривав його хиби. Чеська церква тоді знаходилася в занепаді. Багато священиків головну мету життя вбачали в гонитві за золотом, грали в кості та карти, влаштовували гулянки з танцями, продавали церковні посади, встановлювали високі побори за здійснення церковних обрядів.
Гуса відлучили від церкви і змусили покинути Прагу. У 1415 р. почався публічний процес над Гусом. Він уміло захищався, сам протистояв цілому собору єпископів. Формально його вина не була доведена. Спочатку члени собору готові були обмежитися довічним ув'язненням, якщо Гус покається, але він відмовився і був засуджений як єретик до спалення на вогнищі, що відбулося в липні 1415 р. Страта Яна Гуса викликала бурю незадоволення в Чехії, де це сприйняли як образу нації. Вчення Гуса набуло прибічників у різних верствах населення: серед дворян, міщан, селян. У 1419 р. помер чеський король Вацлав, який не мав спадкоємців. Сигізмунд — брат Вацлава мав стати його наступником (він був імператором Священної Римської імперії), але його підступна поведінка під час процесу над Г^сом (він обіцяв йому захист) викликала протест проти його кандидатури в Чехії.
У 1419 р. в країні почалася громадянська війна між католицьким і гуситським таборами. Самі гусити розділялися на дві групи. До першої належали помірковані (чашники), до яких входили великі феодали, заможні бюргери. Вони вимагали секуляризації церковного майна і підпорядкування традиційної церковної організації світським станам. Чашниками їх називали тому, що вони вимагали причащати мирян не лише хлібом, як раніше, але й вином з чаші (це дозволялося лише духовенству), тобто формального зрівняння з духовенством в одному з обрядів.
Прибічники радикального напряму називалися таборитами (за назвою їх центру — міста Табор). У їх лавах були бюргери, міський плебс, дрібне лицарство, селяни. Таборити не визнавали жодних таїнств, крім хрещення та причастя, наполягали на тому, щоб богослужіння велося лише чеською мовою, визнавали за всіма мирянами право проповідувати Євангеліє та пояснювати його зміст. Вони не шанували ніяких святих, окрім Христа, вважали зайвими молитви за мертвих, відкидали сповідь, церковні прикраси, проголошували скасування станових привілеїв. Рух гуситів мав і національну спрямованість — проти німецького засилля.
Для управління таборити обрали свого єпископа та чотирьох гетьманів, серед яких виділявся Ян Жижка. Щоб протистояти ударам лицарської кінноти, Жижка шикував своїх воїнів глибокими рядами і захищав свої колони рядами возів, які поєднувались залізними ланцюгами і покривалися дошками (табір). За цими «пересувними стінами» ховалися стрільці та легка артилерія.